Українські й світові медіа цього тижня поширюють новину про «новий вид депресії, якому не допомагають антидепресанти». Приводом стала стаття австралійських дослідників про так званий циркадний підтип — депресію, пов’язану з порушенням внутрішнього годинника. Для людей, які зараз лікуються, такий заголовок звучить тривожно, тому ми перевірили, що саме показала робота.
Дослідження опубліковано 21 жовтня 2026 року в British Journal of Psychiatry (DOI 10.1192/bjp.2026.10798). Автори — команда Brain and Mind Centre Сіднейського університету, перша авторка — Еміліана Тоніні.
Твердження і вердикт
Твердження: вчені відкрили новий тип депресії, при якому антидепресанти не діють.
Вердикт: перебільшення. Дослідники описали групу пацієнтів, у яких депресія поєднується з ознаками збитого циркадного ритму, і в цій групі люди частіше повідомляли, що препарати типу СІЗЗС і СІЗЗСН допомагали їм гірше. Що антидепресанти «не працюють», робота не доводить — і самі незалежні експерти це підкреслюють.
Що насправді показало дослідження
Аналізували дані австралійського проєкту Australian Genetics of Depression Study: 11 380 дорослих, які мали депресію в анамнезі. Ознаки циркадного порушення виявили у 2 604 з них — приблизно 23%. До таких ознак автори віднесли:
- сезонний характер загострень;
- довший сон під час депресивних епізодів;
- відчуття сильної втоми після пробудження;
- вечірній хронотип — «сова».
У цій групі депресія частіше починалася в молодшому віці й перебігала важче. Генетичний аналіз показав зв’язок із характером сну, обміном речовин і запаленням. Автори припускають, що таким пацієнтам можуть більше підходити підходи, спрямовані на біологічний годинник, — наприклад, світлотерапія, — але це гіпотеза, яку ще треба перевірити.
Чому експерти радять не поспішати
Британський Science Media Centre зібрав коментарі незалежних науковців. Їхні застереження зводяться до кількох пунктів:
- Дослідження спостережне й одномоментне: воно показує зв’язок, а не причину.
- Відповідь на ліки люди оцінювали самі й заднім числом — це не клінічне випробування.
- Результат не перевірили на окремій вибірці; учасники переважно жінки європейського походження.
- Девід Кертіс з Університетського коледжу Лондона вважає, що описані ознаки перетинаються з давно відомою «атиповою» депресією, тож говорити про новий підтип зарано.
- Ронан Лордан з RCSI (Ірландія) зазначає, що даних недостатньо, аби змінювати підходи до призначення ліків.
Ще одна деталь: один зі співавторів, професор Ієн Гікі, у публікації університету розкрив фінансування від фармкомпанії Servier на дослідження агомелатину — препарату, що діє на мелатонінові рецептори. Це не робить результати хибними, але про такі зв’язки читачеві варто знати.
Що це означає для тих, хто лікується
Якщо ви приймаєте антидепресант, ця новина не є приводом припиняти лікування самостійно. Будь-які зміни схеми — лише разом із лікарем. Якщо помічаєте в себе описані ознаки — сезонність, пересипання, пізній сон — обговоріть це з лікарем: він може врахувати їх, підбираючи терапію. Про те, як режим сну позначається на самопочутті, ми писали в матеріалі про перехід на зимовий час.
Як перевірити такі новини самому
- Знайдіть першоджерело: назву журналу, дату й DOI.
- Подивіться на дизайн: спостереження чи рандомізоване випробування.
- Пошукайте коментарі незалежних фахівців — їх часто збирає Science Media Centre.
Коли звертатися до лікаря
За даними ВООЗ, про депресивний епізод говорять, коли симптоми тривають більшу частину дня майже щодня щонайменше два тижні. Зверніться до сімейного лікаря або психіатра, якщо:
- пригнічений настрій або втрата інтересу до звичних справ тримаються два тижні й довше;
- сон різко змінився — безсоння або сон значно довший, ніж зазвичай;
- лікування, яке ви отримуєте, не дає ефекту або побічні дії заважають жити;
- з’явилися думки про смерть чи самоушкодження — у такому разі телефонуйте 103 або 112 негайно.
Джерела:
- University of Sydney: про дослідження в British Journal of Psychiatry
- Science Media Centre: реакція експертів
- ВООЗ: депресивний розлад
Фото: механічний будильник, ілюстративне архівне фото. Santeri Viinamäki, CC BY-SA 4.0, commons.wikimedia.org.