Сонливість, тяга до солодкого й небажання виходити з дому в листопаді часто списують на погоду. Але якщо такий стан повторюється щороку і заважає працювати чи спілкуватися, це може бути сезонний афективний розлад — підтип депресії, який потребує лікування, а не лише сили волі.
У роз’ясненні МОЗ сказано, що розлад зазвичай посилюється восени, а пік припадає на грудень–лютий. Ми звели відповіді міністерства та Національного інституту психічного здоров’я США (NIMH) у кілька простих питань.
| Ознака | Осіння хандра | Сезонний афективний розлад |
|---|---|---|
| Тривалість | кілька днів, минає сама | день у день, у середньому 4–5 місяців на рік (NIMH) |
| Повторюваність | випадкова | щороку в той самий сезон, щонайменше 2 роки поспіль |
| Вплив на життя | помірний | заважає роботі, спілкуванню, виходу з дому |
| Чи можна впоратися самому | зазвичай так | важко, потрібен фахівець |
Що таке сезонний афективний розлад і звідки він береться?
Це різновид депресивного розладу, офіційно визнаний підтипом великої депресії. Мозок реагує на тривалість, інтенсивність і спектр світла. Коли світловий день коротшає, змінюється вироблення мелатоніну та серотоніну, а з ними — циркадні ритми, сон і настрій. Рідше трапляється «літній» варіант, коли погіршення припадає на найдовші дні.
Які симптоми мають насторожити?
МОЗ перелічує такі ознаки:
- пригнічений настрій більшу частину дня, день у день, пізньої осені та взимку;
- брак енергії, втрата задоволення від звичних справ;
- відчуття нікчемності, провини чи сорому;
- дратівливість і проблеми з концентрацією;
- тяга до солодкої та жирної їжі, набір ваги;
- постійне бажання спати, болі неясного походження.
NIMH окремо виділяє для зимового типу надмірний сон, переїдання з тягою до вуглеводів і соціальну ізоляцію — стан, який пацієнти описують як «впадання в сплячку».
Кого це стосується частіше?
За МОЗ, найчастіше — жінок молодого й середнього віку та людей, які мають або мали інші психічні розлади. NIMH додає ще кілька чинників: проживання далі на північ, де зимовий день коротший, сімейну історію психічних розладів, а також те, що розлад здебільшого вперше з’являється в молодому дорослому віці. Для родини це важлива підказка: якщо підліток чи молода людина щоосені «закривається», варто не сварити за лінь, а поговорити з лікарем.
Що допомагає?
Лікування добирає фахівець: психотерапія (зокрема когнітивно-поведінкова), світлотерапія спеціальними лампами, антидепресанти або їх поєднання. Самостійно призначати собі препарати чи лампи не варто — у людей із деякими хворобами очей або на певних ліках світлотерапія потребує нагляду лікаря, наголошує NIMH.
Що МОЗ радить як профілактику і підтримку:
- однаковий режим сну в будні й вихідні;
- щоденні прогулянки чи тренування на вулиці, бажано вдень;
- раціон з рослинною їжею, білком і складними вуглеводами;
- щось приємне в розпорядку дня.
А як щодо вітаміну D? У NIMH пишуть, що в багатьох людей із зимовим типом розладу його бракує, але результати досліджень суперечливі: одні показують ефект, інші — ні. Добавки варто обговорити з лікарем, бо вітамін D взаємодіє з деякими ліками. Докладніше про гучні обіцянки щодо цього вітаміну — у нашому фактчеку про вітамін D. Сумнівні «загартовувальні» поради ми теж розбирали — зокрема про холодний душ.
Коли звертатися до лікаря
Почніть із сімейного лікаря. До психіатра, за даними МОЗ, направлення не потрібне. Не відкладайте візит, якщо:
- пригнічений стан триває більше двох тижнів і не минає після вихідних чи відпустки;
- ви не можете нормально працювати, вчитися, доглядати за дітьми або виходити з дому;
- погіршення повторюється вже не першу осінь чи зиму;
- сильно змінилися сон, апетит або вага;
- з’являються думки про смерть чи самоушкодження — тоді телефонуйте 103 або на лінію Lifeline Ukraine 7333.
Джерела: МОЗ України («Не просто осіння хандра: що таке сезонний афективний розлад»), Національний інститут психічного здоров’я США (NIMH, NIH).
Фото: краплі дощу на вікні восени, архівне фото. Tony Webster / Wikimedia Commons, CC BY 2.0, commons.wikimedia.org.