19 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову, якою затвердила Державний Герб незалежної України. Цей герб представлений у вигляді золотого тризуба на синьому щиті, що є символом Київської держави часів правління Володимира Великого. Цей емблематичний знак втілює ідею безперервності тривалого історичного розвитку українського народу. День Державного Герба України становить чудову нагоду вивчити цей національний символ та дізнатися цікаві факти, пов’язані із його історією.
Існує понад сорок версій, які пояснюють походження тризуба. Одна з найширше відомих стверджує, що цей стародавній знак є містичним символом тривимірності світу.
Герб поєднав сучасну історію України з Київською Руссю
Сто років тому, коли Україні вдалося відновити свою державність після тривалого періоду, у 1917 році велилися обговорення серед еліти стосовно того, який історичний символ заслуговує стати ключовим знаком нової української держави.
Існувало кілька основних кандидатів: герб галицького золотого лева, який спиняється на скелі; київський архистратиг Михаїл; герб Наддніпрянської України, який зобразжує козака із мушкетом з часів Гетьманщини. Згідно з виданням “НАШ ГЕРБ. Українські символи від княжих часів до сьогодення” від видавництва РОДОВІД (книга, підтримана Українським культурним фондом), Тризуб став компромісом.
Михайло Грушевський, ще восени 1917 року, у своїй статті під час обговорення герба України писав наступне: “На монетах та інших артефактах стародавньої Київської держави ми бачимо витончений геральдичний знак із невизначеним значенням, щось схоже на трезубець…”. У законі, що був прийнятий Малою Радою 25 лютого 1918 року в Коростені (Київ перебував під більшовицькою окупацією), стверджується: “Гербом Української Народної Республіки обирається знак Київської Держави часів Володимира Святого”. Закон містив лише текст і не включав графічних зображень офіційного державного герба.
Офіційне зображення державного герба УНР з’явилося 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення її незалежності IV Універсалом Центральної Ради
Зображення тризуба археологи знаходять повсюдно на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах періоду Київської Русі. Посли Київського князя Ігоря (912—945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами.
Знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви цегла з тризубом князя ВолодимираАвтор: Радіо Свобода
Київський князь Володимир Святославович (980—1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб. Для Володимира власна монета була символом влади, символом держави, підкресленням його авторитету. На срібляниках і златнику Володимира пізніше з’являється його родовий герб тризуб.
Тризуб був на монетах Київського князя Ярослава Мудрого
В Український повстанський армії Тризуб прикрашав нагороди та бофони – повстанські гроші, він неодмінно з’являвся у друкованих виданнях та на плакатах…Автор: Плакат Ніла Хасевича
Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізовує історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.
Досі немає точно тлумачення, що означає тризуб
Лише гіпотетичні припущення та різні тлумачення можуть висловлюватися тут, оскільки відсутнє наукове підґрунтя, що базується на фактах, архівах та документах.
Андрій Гречило, експерт у геральдиці та вексилології, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України, розповідає, що автори релігійних версій вважають тризуб символом трисуття. Зазначається, що це може бути стилізованим зображенням голуба або іншої пташки, яка є символом Святого Духа. Одна з популярних версій вбачає тризуб у вигляді сокола, що здіймається у піку на свою здобич.
Сто років тому в українському гербі з’явилося слово “ВОЛЯ”. Це символізує те, чого завжди прагнули українці – жити вільно та незалежно на своїй землі.
Тризуб був під забороною
Тризуб, символ національно-визвольного руху в колишньому СРСР, став об’єктом офіційної дискредитації, але несе в собі невгасаючу силу національного самовизначення. Всі номери радянського сатиричного журналу “Перець” впродовж 1950–1980 років пропагували карикатурне зображення українських націоналістів і, відповідно, тризуба.
Апарат КГБ в той період систематично порушував випадки використання націоналістичних символів. Наприклад, ночі перед 1 травня 1966 року над Київським інститутом народного господарства з’явився саморобний синьо-жовтий прапор з чорнильною кресленою тризубчастю (як видно на фото). Також 30 грудня 1967 року синьо-жовтий прапор із тризубом був прикріплений до будівлі Кіровського райвиконкому в Дніпропетровську, а в січні 1984 року тризуб з’явився над поштовим відділенням села Демидового на Львівщині.
Починаючи з 2014 року, російська агресія в Криму та на сході України виявилася не лише у військових діях, але і в переслідуванні та фізичному знищенні української символіки та її представників. Шістнадцятирічного Степана Чубенка з Краматорська вбили за синьо-жовту стрічку, яку він мав у рюкзаку.
Депутата Кримської сільради Геннадія Хитренка розстріляли в його власному дворі. За період до червня 2017 року зафіксовано п’ятдесят випадків страт цивільних осіб та жорстоких катувань.
Читайте також: Які прізвища мають польське походження: перевірте своє у переліку