У світовий прокат вийшов блокбастер «Форсаж 10» — уже десятий фільм франшизи про пригоди Домініка Торетто та його друзів-стрітрейсерів. Перша частина трилогії, яка цей нескінченний цикл має завершити. Яким вийшло зіткнення сімейства героя Він Дизеля з маніяком у виконанні Джейсона Момоа, читайте на newsoboz.
«Форсаж», як відомо, не терпить героїв, які не мають надзвичайно живучих родичів. Ось і у наркобарона Ернана Рейєса (Жоакін де Алмейда) у п’ятому фільмі був недолугий, але дуже великий синок на ім’я Данте (Джейсон Момоа). 12 років тому нам його не показували, тож десятий фільм епічної гоночної франшизи стартує з розгорнутого флешбека. Згідно з прологом, Данте був контужений у процесі погоні вулицями Ріо, а прийшовши до тями, зайнявся розробкою витонченого плану помсти Домініку Торетто (Він Дізель) та його великій родині.
Основна дія вже традиційно для Форсажів починається з трапези на задньому дворі у Домініка. На вечірку прибуває навіть бабуся Торетто (камео 91-річної зірки «Вестсайдської історії» Рити Морено). Слідом до будинку причалює Сайфер (Шарліз Терон) — хакерка-лиходійка з восьмого фільму. З’ясовується, що Данте вже встиг до неї навідатися та зіпсувати настрій, тож тепер Сайфер і Домінік заразом. Паралельно своє власне суперпограбування в Римі планують Роман (Тайріз Гібсон) та Тедж (Лудакріс). Коли ця недолуга парочка вирушає у вічне місто, решта сім’ї розуміє, що хлопців заманили в пастку Данте, і прямує на допомогу.
Десятий «Форсаж» був заздалегідь оголошений фіналом франшизи, проте її ідеолог Він Дизель пішов на чергову хитрість
Заключний фільм відразу було вирішено розбити на дві частини, а тепер начебто йдеться і про дванадцяту, вже точно останню, картину циклу. Таким чином, сімейство Торетто з нами, мабуть, до 2027 року, і це, враховуючи міжнародну обстановку, новини хороші — адже в чомусь має бути горезвісна стабільність?
Ще зовсім не старий 55-річний Дизель, ймовірно, готовий був би знімати гоночні бойовики років до вісімдесяти, але у світі, здається, закінчилися відповідні екс-рестлери, щоб йому опонувати
У минулому фільмі на екрані з’явився Джон Сіна в ролі брата Домініка, в нинішньому — загальний улюбленець «Аквамен» Момоа. Ці два артисти таки мають надто яскраво виражену комедійну харизму. У них набагато гірше, ніж у Дизеля або Дуейна «Скелі» Джонсона (він з’явиться у сцені після титрів), виходять важливі для поетики «Форсажу» епічні гримаси. Тому фінальна трилогія, мабуть, піде шляхом віднімання головних героїв
Момоа, втім, не так уже й погано вписався у світ «Форсажу», де йому відведено роль місцевого Джокера. Він фарбує нігті (собі і трупам), хизується в шовкових вбраннях, мудрує з зачісками, а може й облизати свіжу кров із ножа. Фізіономія у артиста при цьому традиційно дурна, але прописані сценаристами (серед них, увага, дипломований фізик Ден Мазо) звірства часом все-таки змушують зіщулитися. Його герой Данте Рейєс загрожує найдорожчому фундаменту франшизи — власне родині. Його завдання – не захопити світ, а змусити Домініка Торетто страждати, поступово знищивши всіх його близьких. Цей зовні несподіваний драматичний розворот виглядає цілком послідовним у логіці франшизи: у минулому фільмі Гібсон і Лудакріс уже літали в космос, далі в плані абсурду йти вже нема куди.
Та якщо розібратися – і не треба. Сноби традиційно вважають «Форсаж» тупим серіалом про тачки (і на цьому справді багато в чому будується тутешня економіка), але успіх цих фільмів таки не пояснити одними трюками із закисом азоту. Починаючи з четвертого фільму (який взагалі теж позиціонувався як останній), Дизель послідовно збільшував емоційні ставки, доводячи дію не стільки до абсурду, скільки до оперного напруження.
«Форсаж» це кіно про людей античних пропорцій, а скупі діалоги в ньому — на кшталт оперних арій. Машини, що літають, і гарне полум’я з іскорками — єдині гідні декорації для цих героїв, що підпирають плечима небо під показово стриптизерський саундтрек
Успіх серіалу криється саме в його влучному потраплянні в канон чарівної казки, і найуспішніші частини поставлені саме з цим обліком. Цього разу режисером дуже вдало призначили Луї Летер’є – вихідця з безсонівської Europa Corp., який раніше встиг зробити “Неймовірного Халка” та “Ілюзію обману”. Летер’є вміє бути винахідливим фокусником і розуміє, що для цієї професії драйв так само важливий, як безпосередня спритність рук. Римська погоня за участю круглої нейтронної бомби — новий канон «Форсажу», який постає в один ряд зі сценою в Ріо з п’ятого фільму, яка для наочності повторена у пролозі. Летеріє досить віртуозно перемикається і між емоційними регістрами. Контрапунктами до теми Домініка Торетто служать сімейне роуд-муві з Джоном Сіною та втеча із секретної в’язниці у виконанні Сайфер та дружини Домініка Летті (Мішель Родрігес). Ці паралельні сюжети не лише розподіляють натовп героїв, а й допомагають яскравому та гучному фільму не бути монотонним.
Фінал фільму залишено демонстративно відкритим. Домінік у ньому виглядає практично загнаним у кут звіром, майже Кінг-Конгом, якому допоможе лише диво. Яким воно буде — дізнаємось за два роки. І дочекатися нової появи Дизеля та компанії справді варто. “Форсаж” сьогодні – єдина, мабуть, велика голлівудська франшиза з настільки потужним ескапістським зарядом. Це епос про аутсайдерів, яким нема на кого розраховувати, окрім себе, а отже — глибоко наплювати на політичний та інший порядок денний. Ця втеча від реальності, як і раніше, набагато ефективніша куди менш душевних кінокоміксів, а значить, і радості приносить значно більше. Просидіти дві години за кермом машини з цими запеклими людьми — багато в чому грубе, але справжнє задоволення, якого в сучасному кіно, визнаємо, дедалі менше. Так що якщо Дизель все ж таки вирішить не зупинятися на дванадцятому фільмі, ми не образимося.
Фільм «Форсаж 10» (Fast X) вийшов у світовий прокат