Потужний сплеск сонячної активності дістався Землі та став причиною найсильнішої за останні 20 років сонячної радіаційної бурі. Очікується, що її наслідки можуть проявитися не лише у вигляді ефектних полярних сяйв, а й у практичних проблемах для технологій. Зокрема, йдеться про можливі перебої в супутниковому зв’язку, зниження точності GPS і вплив на роботу навігаційних систем. Фахівці попереджають, що найбільшу увагу до таких подій зазвичай приділяють авіація, космічні оператори та служби, які стежать за стабільністю енергосистем. Водночас для більшості людей на Землі головним «видимим» ефектом стають незвичні сяйва у небі.
За даними Центру прогнозування космічної погоди Національної служби погоди США (SWPC), нинішня буря має рівень S4 за п’ятибальною шкалою інтенсивності. У SWPC зазначили, що подібні події такого класу трапляються рідко, а попередній випадок рівня S4 фіксували ще у жовтні 2003 року. Переважно наслідки таких бур обмежуються сферами, що залежать від космічної інфраструктури, зокрема запусків, авіаційних польотів і роботи супутників. Високий рівень радіаційного фону у верхніх шарах атмосфери може впливати на стабільність окремих каналів зв’язку та роботу бортових систем. Тому оператори техніки в такі періоди зазвичай переходять у режим підвищеного контролю.
Коли сонячні радіаційні бурі досягають Землі, вони здатні підвищувати ризик опромінення для людей, які перебувають у більш вразливих умовах. Насамперед це стосується космонавтів на низькій навколоземній орбіті, зокрема екіпажів на борту Міжнародної космічної станції. Окремо фахівці згадують і пасажирів літаків, що виконують рейси полярними маршрутами, адже на великих висотах і поблизу полюсів вплив космічної погоди може бути відчутнішим. Це не означає автоматичної небезпеки для кожного перельоту, але у такі дні авіаційні служби уважніше відстежують показники та, за потреби, коригують маршрути. Подібні сценарії застосовують для мінімізації ризиків і збереження стабільності навігації.
Окрім радіаційної бурі, повідомлялося і про сильну геомагнітну бурю, яка також досягла Землі. Такі явища здатні створювати додаткове навантаження на електромережі, а в окремих випадках — спричиняти порушення в їхній роботі. Історичний приклад 2003 року часто згадують саме через те, що тоді фіксували відключення електроенергії у Швеції та пошкодження силових трансформаторів у Південній Африці. Подібні інциденти трапляються не завжди, але енергосистеми під час сильних геомагнітних збурень справді працюють у складніших умовах. Саме тому служби моніторингу звертають увагу не лише на красу сяйва, а й на технічні параметри бурі.
Для багатьох українців ця хвиля сонячної активності запам’яталася насамперед неймовірними кадрами з неба. Увечері 19 січня жителі Львівщини стали свідками рідкісного явища — полярного сяйва, яке пов’язують із потужною магнітною бурею. Повідомлення про спостереження надходили також з Харківської області, а фото з’являлися й з інших регіонів, зокрема Полтавської, Івано-Франківської, Рівненської, Житомирської, Тернопільської та Запорізької областей. Такі «нестандартні» локації для сяйва зазвичай і стають ознакою того, що геомагнітні збурення були справді сильними. Спостерігачі зазначали, що відтінки могли змінюватися, а свічення інколи було помітне навіть без спеціальної техніки, хоча найкраще його фіксують камери з довшою витримкою.
Читайте також: Магнітні бурі: прогноз на 19-21 січня 2026 року – що очікувати від сонячної активності