У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує підвищити прожитковий мінімум більш ніж утричі — з нинішніх 3 209 грн до 10 000 грн на місяць. Ініціатива також передбачає суттєве зростання мінімальної пенсії та заробітної плати. Розповідаємо, що саме пропонують нардепи і чи є шанс, що це стане реальністю.
Хто і коли подав законопроєкт
Ініціаторкою законопроєкту № 15224-5 виступила народна депутатка від партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. До Верховної Ради документ надійшов 22 травня 2026 року і вже отримав висновок профільного комітету.
У пояснювальній записці авторка зазначає, що держава «закладає рівень життя українців у 2,5–3,5 рази нижчий за реальний», що, на її думку, суперечить Конституції України. Підвищення пропонується здійснювати поетапно — починаючи з липня 2026 року.
Які суми прожиткового мінімуму пропонують встановити
За законопроєктом, прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу в середньому планується підвищити так:
- з 1 січня 2026 року — 3 200 грн
- з 1 липня 2026 року — 9 900 грн
- з 1 жовтня 2026 року — 10 180 грн
Розміри прожиткового мінімуму для різних категорій населення на жовтень 2026 року:
- Діти до 6 років — 8 074 грн (зараз 2 817 грн)
- Діти від 6 до 18 років — 10 312 грн (зараз 3 512 грн)
- Працездатні особи — 12 160 грн (зараз 3 328 грн)
- Непрацездатні особи — 7 591 грн (зараз 2 595 грн)
Що зміниться для пенсіонерів
Мінімальна пенсія безпосередньо прив’язана до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, тому зростання прожиткового автоматично тягне за собою підвищення пенсійних виплат. За законопроєктом:
- з 1 липня 2026 року мінімальна пенсія складе 7 387 грн
- з 1 жовтня 2026 року — 7 591 грн
Це втричі більше за нинішній розмір мінімальної пенсії.
Мінімальна зарплата та виплати військовим
Мінімальну заробітну плату законопроєкт пропонує підвищити до 12 160 грн з 1 жовтня 2026 року. Окремо передбачено підвищення грошового забезпечення військовослужбовців — у 1,5 рази вже з червня 2026 року.
Обмеження зарплат держчиновників
Паралельно з підвищенням соціальних стандартів законопроєкт пропонує на час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення обмежити максимальну зарплату частини держпосадовців і керівників державних компаній. Стеля — розмір грошового забезпечення рядового військового з урахуванням бойових виплат.
Обмеження не поширюватиметься на суддів, військових і представників силових структур. Лікарняні, відпускні та допомога на оздоровлення також виводяться за рамки цього обмеження. Конкретний перелік посад, на які поширюватиметься обмеження, пропонують визначити Кабінету Міністрів.
Звідки гроші: як пропонують фінансувати підвищення
Різке потроєння соціальних стандартів потребує суттєвого збільшення видатків державного бюджету. Автори законопроєкту пропонують покрити ці витрати кількома шляхами:
- підвищення окремих податків, зокрема агресивне оподаткування прибутків банків — до 75%
- обмеження зарплат у державному секторі
- операції з державним боргом
- перерозподіл бюджетних витрат
Які шанси на ухвалення
Законопроєкт перебуває на стадії розгляду у профільному комітеті. Подібні ініціативи від опозиційних фракцій у воєнний час мають невисокі шанси на швидке ухвалення — уряд і більшість у Раді традиційно обережно підходять до різких змін соціальних стандартів в умовах дефіцитного бюджету.
Втім, сама поява документа є важливим сигналом: питання невідповідності прожиткового мінімуму реальній вартості життя виходить на порядок денний і, за будь-якого розвитку подій, потребуватиме вирішення після закінчення війни.
Читайте также: Оцифрування трудової книжки: що насправді означає статус «Виконано» і що потрібно перевірити