Україна вступить до НАТО лише в межах своїх історичних кордонів, які були встановлені в 1991 році, і інші варіанти навіть не обговорюються. Про це заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю для РБК-Україна.
Під час обговорення можливих “гібридних варіантів” членства в Альянсі, де гарантії НАТО могли б розповсюджуватися лише на території, яку Україна контролює де-факто, Стефанішина підкреслила, що Україна повинна активно пропонувати свої рішення, доки союзники не висунули власні пропозиції щодо українського членства в НАТО.
Віцепрем’єрка також додала, що Україна продовжуватиме вести переговори з кожним із 32 союзників Альянсу, зосереджуючись на досягненні консенсусу щодо повноправного членства. Вона підкреслила, що Україна не погодиться на жодні обмеження чи компроміси у цьому питанні. “Україна в межах кордонів 1991 року є суверенною та незалежною державою, яка прагне приєднатися до НАТО”, – зазначила Стефанішина.
Вона також повідомила, що Україна буде продовжувати діалог з усіма партнерами, коли справа дійде до ратифікації рішення про приєднання до НАТО. Проте на даний момент не існує жодного формального формату для таких дискусій між Україною та її союзниками.
На саміті НАТО у 2023 році було вирішено скасувати вимогу щодо Плану дій для членства (ПДЧ) для України. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на форумі “Україна 2024. Незалежність” заявив, що Україна хоче бути готовою до вступу в НАТО та ЄС одразу після перемоги.
Проте, як раніше зазначали представники країн-партнерів, Україна не зможе приєднатися до Альянсу, доки на її території триває війна. У липні генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг натякнув на можливість “часткового” вступу України. Однак наголосив, що рішення щодо цього питання потребує обережності. Водночас він підкреслив, що всі союзники Альянсу одноголосно підтримують вступ України до НАТО, що робить цей процес незворотнім.
Читайте також: Росія вперше завдала удару по Харкову гібридною ракетою “Грім-Е1”: що відомо про зброю