У листопаді 2024 року Збройні сили РФ почали активно застосовувати новий тип дронів “Молнія-1” для ударів по сходу України. Безпілотники регулярно атакують прифронтові населені пункти, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі.
Атаки по Харкову: як ворог використовує “Молнію”
З осені 2024 року Росія систематично обстрілює Харків дронами типу “Молнія-1”. Один із прикладів – атака 30 січня близько 10:15, коли окупанти вдарили по житловому сектору Холодногірського району. За словами мера Ігоря Терехова, саме “Молнією” було здійснено цей удар. На щастя, загиблих не було, проте постраждав один чоловік із гострою стресовою реакцією. Вибухова хвиля пошкодила приватний будинок, вибила вікна та зруйнувала паркан.
Мета “Молній”: розвідка і терор
Спочатку дрони “Молнія” (також відомі як “Прівєт-82”) використовувалися ворогом як фальшиві цілі – для виснаження українських ППО. Але згодом окупанти вдосконалили ці апарати, навчившись прикріплювати до них вибухівку. Такі дрони-камікадзе керуються вручну оператором і цілеспрямовано атакують житлові будинки, що свідчить про навмисний терор проти цивільних.
Начальник патрульної поліції Харківщини Віктор Левченко заявляє, що такі удари – це свідоме прицілювання по багатоповерхівках, у яких мешкають мирні жителі.
Технічні характеристики дрона “Молнія”
- Країна виробник – Росія
- Тип – FPV-крило
- Розмах крила – 1140 мм
- Дальність польоту – 20–40 км
- Максимальна висота – до 3000 м
- Корисне навантаження – 3–5 кг
- Швидкість польоту – 20–25 м/с
- Вартість виготовлення – близько $300
- Матеріали – картон, фанера, пластик, пінопласт, алюмінієві трубки
- Керування – ручне, без GPS, через ERLS-зв’язок
- Модифікації – “Молнія-1” (один двигун), “Молнія-2” (два двигуни)
За оцінками експертів, ці дрони коштують Росії копійки, але здатні завдати значних руйнувань.
Примітивна конструкція, але реальна загроза
Олег Катков, головний редактор Defense Express, зазначає, що “Молнії” виготовлені з елементарних матеріалів, а їхня навігація нестійка. Проте навіть без точного наведення дрон здатний долетіти до житлових кварталів Харкова, заподіявши шкоди будівлям, транспорту і людям. Це ще раз підтверджує, що мета РФ – не військові об’єкти, а саме цивільне населення.
Наслідки атак: уламки, поранені, руйнування
Під час однієї з атак дрон вибухнув поруч із будинком, і уламки посікли припарковані авто, контактну мережу тролейбусів і зачепили чотирьох цивільних. На щастя, ніхто не загинув, що військові назвали дивом. Навіть при меншій потужності, ніж у “Шахедів”, “Молнія” здатна виступати як шрапнель, створюючи небезпеку на великій площі.
Перевага “Молній” для РФ – дешевизна
“Молнія” – це не високотехнологічна розробка, а буквально конструктор з підручних матеріалів. За словами Віктора Локоткова з компанії Airlogix, на збірку одного такого дрона йде лише близько двох годин. Росія активно використовує їх як дешеву альтернативу ракетам та іншим дорогим безпілотникам.
Як захищатися від “Молній”
З огляду на невеликий розмір і конструкцію FPV-крила, виявити “Молнію” в небі непросто. Тому особливу роль відіграють кулеметні розрахунки, які мають бути пильними. Також важливо розвивати засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби), адже окупанти постійно змінюють частоти керування і передавання відео.
У вересні 2024 року військовий аналітик Сергій “Флеш” Бескрестнов повідомив, що ворог уже перейшов з частот 1.2 ГГц на 3.3–3.5 ГГц для відео і з 900 МГц на 430 МГц для керування. Якщо втратити зв’язок із дроном – він може вдарити будь-де, однак навіть це російських операторів не зупиняє.
Висновок
“Молнія-1” – це примітивна, дешева, але небезпечна зброя, яку Росія використовує для цілеспрямованого терору мирних жителів України. Проти такої загрози ефективною може бути тільки комбінація фізичного знищення дронів і глушіння їх сигналів. Завдання українських захисників – не дати жодному з них досягти своєї цілі.
Читайте также: Зупинити важко, але можна: що таке російський БПЛА “Скат” і як із ним боротися