Війна Росії проти України кардинально змінила уявлення про сучасне ведення бойових дій. Якщо раніше безпілотники були інструментом спецслужб або рятувальників, то сьогодні це — ключовий елемент на полі бою. З їхньою допомогою ведеться повітряна розвідка, коригується артилерійський вогонь, здійснюються удари по техніці та позиціях ворога. Українські військові та російські окупанти постійно адаптуються до нових умов, вивчають можливості БПЛА і намагаються створювати або перехоплювати технологічну перевагу.
Одним із новітніх дронів, які активно застосовує РФ, є “Скат-350М” — безпілотник, що пройшов шлях від амбітного концепту ударного літака до серійного розвідувального БПЛА.
Витоки проєкту “Скат”: мрія про ударний безпілотник
Вперше про БПЛА з назвою “Скат” заговорили ще у 2007 році. Тоді компанія “МіГ” представила повнорозмірний макет перспективного безпілотного ударного апарату на авіасалоні МАКС-2007. Його габарити та заявлені характеристики вражали: довжина понад 10 метрів, розмах крил 11,5 м, злітна маса 20 тонн, максимальна швидкість — 850 км/год, висота польоту — до 15 км. Планувалося, що апарат зможе нести до 6 тонн бойового навантаження — авіабомби КАБ-500, ракети Х-59 і Х-31.
Однак після презентації проєкт зупинився. Через відсутність фінансування його призупинили, а згодом після тендеру новим розробником обрали компанію “Сухой”. Проте і на цьому етапі просування було мінімальним. До серійного виробництва дрон так і не дійшов, а у 2012 році програму фактично заморозили.
Сучасна версія “Ската”: розвідка замість удару
Сьогоднішній “Скат”, що з’явився на фронтах, значно відрізняється від початкового задуму. Це не ударний апарат, а розвідувальний дрон, створений на основі серійного Supercam S350 — легкого БПЛА, який до війни використовували для аерофотозйомки, моніторингу місцевості та рятувальних операцій.
Після 24 лютого 2022 року ці дрони масово з’явилися на озброєнні російських військ. Їхнє головне завдання — повітряна розвідка, коригування артилерії, зокрема систем великого калібру, таких як РСЗВ “Торнадо-С”.
Технічні можливості Supercam і його вартість
Supercam S350 — досить масивний БПЛА для свого класу. При довжині 1,5 м розмах крил становить 3,5 м. Це вимагає застосування спеціальних катапультних систем для запуску, що обмежує мобільність. Тривалість польоту — до 4,5 години. Максимальна відстань передачі даних — 100 км, а висота польоту — до 5 км.
У 2024 році Білорусь придбала 13 таких безпілотних комплексів на загальну суму $5,3 млн, тобто вартість одного склала понад $400 000.
“Скат-350М”: глибоко модернізована версія
У квітні 2024 року концерн “Ростех” повідомив про запуск у серійне виробництво модернізованого дрона — “Скат-350М”. Його розробили на базі Supercam S350. Заявлялося, що дрон зазнав низки вдосконалень — як конструкційних, так і в частині функціоналу:
- оновлено конструкцію крила і керуючих елементів;
- підвищено міцність і надійність в експлуатації;
- автоматизовано керування польотом і обробку зображень;
- покращено роботу тепловізійної та оптичної камери.
БПЛА має розмах крил 3,2 м, максимальну злітну вагу 15 кг, швидкість до 120 км/год, тривалість польоту — 4 години, дальність передачі даних — 100 км, висота польоту — 300–2000 м. Злітає дрон за допомогою еластичної або пневматичної катапульти, а сідає на парашуті.
Виробники та масштаби виробництва
Незважаючи на заяви концерну “Калашников”, який вказує на “Скат-350М” як на свій продукт, дрон також виробляється групою компаній “Безпілотні системи”. У 2024 році в РФ було відкрито новий завод площею понад 30 000 м² для масштабування випуску дронів. Планується десятикратне збільшення обсягів виробництва.
Як ЗСУ протидіють “Скату”: бойовий досвід
Українські сили оборони вже мають практичний досвід знищення аналогів “Ската”:
- RBS 70: переносний зенітно-ракетний комплекс, яким зенітники 47-ї бригади “Маґура” знищували Supercam.
- HIMARS: восени 2023 року оператори дронів були знищені ударом неподалік Токмака.
- FPV-дрони: українські безпілотники йшли на таран із Supercam на Херсонщині.
- Стрілецька зброя: влучно застосована проти дрона на Сумщині.
Також ефективно протидіють мобільні ППО-групи, які працюють на висотах до 2 км. Проти вищих висот (до 5 км), які заявляють росіяни, потрібні спеціалізовані засоби. Перспективним напрямом залишається радіоелектронна боротьба.
Санкції не спрацювали: як РФ обходить обмеження
У січні 2025 року OSINT-група Molfar оприлюднила розслідування щодо порушень санкцій у виробництві дронів типу Supercam:
- Формальна заміна назв: компанії змінюють найменування, щоб уникнути санкцій.
- Уникнення TIN: обмеження накладають лише на імена, а не на податкові ідентифікатори.
- Іноземні партнери: РФ співпрацює з фірмами у Білорусі, Казахстані, Китаї, Іраку, Кіпрі, Нігерії.
- Паралельний імпорт: критичні компоненти потрапляють до РФ через підставні структури.
Molfar закликає до глибокої реформи санкційного механізму: обов’язкового використання TIN, синхронізації міжнародних санкційних списків та накладення обмежень на пов’язані компанії та осіб.
Висновок: як зупинити “Скат”
“Скат-350М” — ще один приклад того, як Росія адаптує старі технології до нових реалій війни. Українські сили вже мають успішний досвід протидії цим дронам, але для ефективної боротьби потрібна не тільки зброя, а й політична воля міжнародної спільноти щодо посилення санкцій. Тільки комплексний підхід зможе суттєво зменшити загрозу з повітря.