Росія поставила на озброєння черговий реактивний ударний безпілотник — «Герань-4». На відміну від попередніх версій, він отримав принципово новий планер, потужніший двигун і здатність виконувати маневри на високих швидкостях. Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило детальний аналіз нової зброї разом із переліком іноземних компонентів у її складі.
Чому Росія створила «Герань-4»: передумови появи нового дрона
Попередні реактивні модифікації серії — зокрема «Герань-3» — створювалися на базі планера звичайної бензинової «Герані-2». Однак практика бойового застосування виявила серйозний конструктивний недолік: планер від «Герані-2» не витримував навантажень під час польоту на великих швидкостях і тим більше — активного маневрування.
Саме тому Росія розробила для «Герані-4» власний планер із нуля. За даними ГУР, нова версія створювалася цілеспрямовано як контрзахід проти ефективності українських БпЛА-перехоплювачів. Серійне виробництво було готове до запуску ще до січня 2026 року, а перші випробувальні пуски здійснювалися з дронопорту «Приморськ» в Орловській області та з території колишнього Донецького аеропорту. У травні 2026 року противник розпочав бойове застосування «Герані-4» для ударів по Україні.
Технічні характеристики «Герані-4»
Новий планер зберіг стандартні габарити серії: довжина — 3,5 метра, розмах крил — 3 метри. Однак конструктивно він суттєво відрізняється від попередників. Крила більше не від’єднуються від центроплану, а кількість технологічних люків на корпусі зменшена для зниження аеродинамічного опору. Загальна аеродинамічна якість і міцність конструкції значно покращені.
Ключові характеристики «Герані-4»:
- Швидкість — до 500 км/год (маневрування на швидкостях 300–400 км/год)
- Висота польоту — до 5 000 метрів
- Дальність — до 450 кілометрів
- Бойова частина — осколково-фугасна/термобарична ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М (50 кг) або збільшена термобарична ТББЧ-90 (90 кг)
Двигуни та іноземна компонентна база
За даними розвідки, у складі «Герані-4» застосовуються два типи турбореактивних двигунів китайського виробництва. Перший — Telefly LX-WP-160 із тягою 160 кгс, який вже знятий з виробництва. Другий — Telefly TF-TJ2000A із тягою 200 кгс, що раніше вже траплявся у складі «Герані-5».
Бортова система управління та електронна компонентна база нового дрона ідентичні до попередніх відомих БпЛА виробництва АТ «ОЕЗ ППТ “Алабуга”» — підприємства, яке є ключовим виробником усієї лінійки «Гераней».
Чим «Герань-4» небезпечніша за попередні версії
Головна відмінність нового дрона від усіх попередників — здатність до активного маневрування на швидкостях від 300 до 400 км/год. Це суттєво ускладнює його перехоплення засобами протиповітряної оборони, які налаштовані на повільніші та передбачуваніші траєкторії польоту класичних «Гераней».
Поєднання високої швидкості, маневреності та можливості нести важку термобаричну бойову частину масою до 90 кг робить «Герань-4» значно серйознішою загрозою для цивільної та критичної інфраструктури, ніж попередні модифікації серії.
Реакція ГУР: санкційний тиск як відповідь
Публікуючи детальний розбір «Герані-4» на порталі War&Sanctions, Головне управління розвідки України окремо наголосило: розкриття іноземної компонентної бази дрона — це не просто інформування громадськості. Це частина системної роботи з позбавлення Росії доступу до технологій подвійного призначення, без яких серійне виробництво подібної зброї було б неможливим.
Китайські двигуни Telefly у складі «Герані-4» — черговий доказ того, що обхід санкцій через треті країни залишається ключовою проблемою для міжнародної спільноти.
Читайте також: Загроза з Білорусі: останні новини — що відбувається на кордоні станом на травень 2026