NewsOboz з посиланням на The Washington Post публікує інформацію видання стосовно контрнаступ ЗСУ. Видання взяло інтерв’ю більш ніж у 30 українських та американських чиновників, а також із більш ніж у 20 офіцерів і солдат на передовій.
Головні тези видання:
📍Українські, американські та британські військові провели вісім великих настільних військових ігор, щоб розробити план кампанії.
📍Пентагон хотів, щоб наступ почався в середині квітня, щоб не дати росії зміцнити свої позиції. Америка виступала за цілеспрямований наступ уздовж південної осі, але Залужний вважав, що його сили повинні атакувати в трьох різних точках на 600-мильному фронті: на південь (до Мелітополя і Бердянська на Азовському морі) і на схід (до Бахмута).
📍Головнокомандувач ЗСУ планував перетворити величезну протяжність фронту на проблему для росії. Він хотів розтягнути набагато більші сили Росії і послабити їхню бойову міць. Західні чиновники побачили проблеми в такому підході, який також зменшив би вогневу міць українських збройних сил у будь-якій точці атаки: західні чиновники диктували концентрований наступ на одну ціль. Але недотиснули і в підсумку зробили, як хотів Залужний.
📍7 червня планували почати контрнаступ 47 бригади для звільнення Мелітополя, але все пішло не за планом через мінні поля, обстріли, через це вже на четвертий день впав бойовий дух серед українських військ, бо були масові втрати техніки та особового складу. 70% 47 бригади, мали західне обладнання та не мали бойового досвіду.
📍Залужний наказав зупинити атаку для збереження людей і озброєння і змінив тактику на повільне просування маленькими групами.
📍Спочатку контрнаступу планувалося досягти Азовського моря за 2-3 місяці, але за 6 місяців ЗСУ просунулися всього на 19 км і звільнили кілька сіл.
📍Україна повернула 518 кв. км, втративши тисячі людей і мільярди доларів допомоги.
📍Американці пропонували зосередити сили в одній точці, але українці віддали перевагу наступу в 3 напрямках, що не стримало росіян.
Матеріал доповнюється
Читайте також: Проблеми та недоліки в системі мобілізації в Україні: аналіз Муженка