Свято Купала відзначається в ніч з 23 на 24 червня, майже відразу після літнього сонцестояння.
Це давнє святкування існувало на території сучасної України ще в періоди язичництва. Однак з приходом християнства церква асоціювала його з Різдвом Івана Хрестителя. Протягом довгого часу церковний календар не збігався з світським, тому свято відзначали за старим стилем — у ніч з 6 на 7 липня. Після календарної реформи 2023 року, свято повернулося до своєї первісної дати.
Івана Купала — одне з найдавніших і найбільш унікальних свят в українській культурі. Воно має багатий спадок і глибокий зв’язок з язичницькими віруваннями.
Походження свята Купала
Щодо походження свята Купала, важко говорити про конкретні терміни чи дати. Неможливо точно стверджувати, чи існувала окрема постать Купала, на честь якої було названо свято, зазначає етнологиня Наталія Громова. Можливо, такий образ існував у суспільстві того часу, але дослідження цього питання потребує більшої кількості джерел.
Існують згадки про Купала в Густинському літописі, а також в Іпатіївському та Волинському, де йдеться про поклоніння якому-небудь міфічному божеству чи персонажу, у честь якого стрибали через вогонь. Однак важко точно визначити, хто саме це був.
Свято Купала бере свої витоки ще до християнства, коли люди вірили в силу стихій і поклонялися їм для забезпечення благополуччя. Обряди цього свята мали на меті залучити благодатну силу і захиститися від нечисті. В етнології можна побачити відголоски язичницьких вірувань.
Кожен обряд, а також кожна квітка, зібрана на свято, мала своє символічне значення. Багато повір’їв, що супроводжують Купала, пов’язані з рослинним світом.
Язичницьке коріння свята
Здавна українці, як і інші землеробські народи, віряли в божеств, що допомагали з урожаєм. Це вірування стало основою багатьох свят. Зокрема, язичницькі традиції можна помітити в святкуванні Зелених свят, Вербної неділі, Масниці, а деякі навіть вважають язичницькими обряди під час Великодня.
“Вся календарна обрядовість базується на тому, що врожай не може вирости без людської допомоги. Тому люди вдавалися до магічних дій, вірячи, що без них нічого не відбудеться”, — пояснює етнологиня.
Свято Купала було спрямоване на покращення врожайності, поклоніння Сонцю та іншим стихіям. Його датування припадало на літнє сонцестояння, коли день найдовший, а ніч — найкоротша.
Зв’язок із християнством
З появою християнства церква намагалася адаптувати язичницькі святкування. У випадку з Купалом, свято було пов’язане з Різдвом Івана Хрестителя, хоча самі обряди цього свята мали мало спільного з християнством.
“Церква намагалася боротися з Купалом, але в кінцевому підсумку святкування було приурочене до Іоана Предтечі”, — зазначає Громова.
Свято Купала має багато традицій, зокрема пускання вінків на воду, стрибки через вогонь та інші обряди. Церква не визнає ці традиції, вважаючи їх язичницькими.
Назва “Івана Купала”
Додавання “Івана” до назви свята сталося після приходу християнства, коли церква намагалася змінити язичницьке святкування, щоб поєднати його з християнським святом Різдва Івана Хрестителя. Водночас науковці вважають, що традиція “купання” є основою цієї назви.
Сучасне свято Купала
Сьогодні свято Купала святкується в різних регіонах України по-різному. Найбільш розвинене воно на Поліссі та в центральній Україні. Хоча свято втратило своє давнє значення, воно залишається важливою частиною традицій.
Читайте також: Що варто подивитися в Яремче: цікаві місця та поради для туристів