Представник ТЦК та СП проаналізував та розвінчав міфи про мобілізацію в Україні.
Президент Володимир Зеленський затвердив закони, що продовжують термін воєнного стану та загальної мобілізації в Україні на 90 днів – до 14 лютого 2024 року. У цей період вважаються військовозобов’язаними чоловіки віком від 18 до 60 років. Яких можуть мобілізувати до війська після отримання повістки та паспорта здоров’я.
Майор Роман Істомін, речник Полтавського ТЦК та СП, в інтерв’ю “Телеграфу” дав свої коментарі щодо найпоширеніших міфів. Які розповсюджують адвокати, юристи та експерти.
Вручення повістки потребує двох свідків
Сповіщення громадян та їхній прихід до ТЦК та СП мають забезпечувати органи виконавчої влади. Місцеве самоврядування, підприємства, установи та організації за вказівкою ТЦК та СП. Громадянам лише потрібно підписати повістку.
ТЦК та СП – приватна структура і не мають права на мобілізацію
Згідно з постановою Кабміну, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки – це органи військового управління, що виконують завдання з питань військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Тобто, ТЦК – це частина ЗСУ та діє в рамках законодавства.
Територіальні центри комплектування (ТЦК) та служба призову (СП) мають право викликати громадян тільки до свого складу
Згідно зі статтею 8, одним з завдань ТЦК та СП є “підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів”. Стаття 9 визначає, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до своїх завдань, проводять заходи з оповіщення та призову громадян на військову службу під час мобілізації, незалежно від їхнього місця проживання на військовому обліку.
Під час мобілізації ТЦК виконують мобілізаційні завдання та формують підрозділи, визначені відповідно до вимог.
Виписана “на коліні” повістка – не дійсна
Постановою Кабміну №1487 визначено зразок повістки, але ніде не визначено спеціальних місць для її виписування чи вручення. Вона може бути вручена як за місцем проживання, так і за місцем роботи, так і на блокпосту, і будь-де в населеному пункті. Щоправда, повістки можуть виписати не лише в ТЦК та СП, а й виконавчий орган сільської, селищної, міської ради за розпорядженням відповідного ТЦК та СП. І от вони насправді здійснюють оповіщення військовозобов’язаних за місцем їхнього проживання. Якщо повістка повністю заповнена, зокрема, містить прізвище, ім’я, по батькові військовозобов’язаного громадянина, якому вона вручається, дату, час і адресу, куди йому треба прибути, а також підпис начальника ТЦК, скріплений печаткою, – вона точно є дійсною. І якщо вона заповнена правильно, то оскаржувати її нема сенсу.
Якщо дані військовозобов’язаного вносили у частково заповнений бланк, то від повістки можна відмовитись
Зразок повістки містить інформацію, але не визначається, чи всю її необхідно заповнювати вручну чи друком. Деякі дані можна наперед вписати до бланку для швидкості процедури, наприклад, назву ТЦК чи СП, яке веде оповіщення, та місце, куди громадянин викликається для уточнення військово-облікових даних.
“Уявіть ситуацію. На блокпосту зупиняють машину, перевіряють документи та з’ясовується, що громадянин мешкає в Полтавській області, але на військовий облік за новим місцем проживання не став, тобто в ТЦК та СП нема про нього жодної інформації. Звісно, завчасно виписати йому повістку не було змоги, і її йому виписують на місці зупинки, щоб він прибув до ТЦК та СП і став на військовий облік. При цьому всі дані до неї вносять від руки в присутності громадянина. І вся черга машин чекає завершення цього процесу. А потім ще треба викликати начальника ТЦК, який приїде і поставить свій підпис і печатку? Так це уявляється?”, – пояснив Роман Істомін.
Відмова від отримання повістки можлива у випадку введення даних без присутності адресата
Інформація про особу, зокрема адреса, заноситься до Територіального Центру Комплектації (ТЦК) та Соціальної Підтримки (СП). Примітка до повістки вноситься в приміщенні ТЦК та СП, і представник органу відправляється за вказаною адресою. Громадянину надсилається письмове повідомлення, у якому вказано необхідність особистого візиту до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних.
Працівники ТЦК та СП не мають права перевіряти документи у громадян, оскільки вручення повісток є неправомірним
Перелік осіб, які можуть перевіряти документи під час патрулювання, визначається наказом військового коменданта. Зазначене завдання виконують співробітники СБУ, поліції та ЗСУ. Територіальні центри комплектації та соціальної підтримки, як частини Збройних Сил України, також беруть участь у патрулюванні та мають право перевіряти документи громадян.
Якщо представник ТЦК та СП зупиняє автомобіль і вимагає взяти повістку, рекомендується фіксувати цей процес на відеокамеру та негайно викликати Національну поліцію
Особи, які виконують обов’язки на блокпосту, можуть зупиняти автомобілі відповідно до наказу коменданта гарнізону. У разі зупинки на блокпосту проводять перевірку документів, вантажу та транспортного засобу, вручають повістку. Проте, заборонено фіксувати цей процес на відеокамеру. У випадку зупинки можна попросити показати документи.
Ігнорування повісток – допустиме і безнаслідкове
Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил військового обліку осіб, які мають служити в армії, власне несе жодних серйозних наслідків. У випадку виявлення порушення, застосовується лише адміністративний штраф у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Процедура включає складання протоколу та винос адміністративного рішення, після чого винуватець сплачує штраф.
Повторне порушення може призвести до кримінального провадження згідно зі статтею 337 Кримінального кодексу України, передбачаючи штраф від 3400 до 8500 гривень або рік виправних робіт. Водночас, ігнорування мобілізаційного розпорядження (відомого як “бойова повістка”) за статтею 336 Кримінального кодексу України може призвести до позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Суди відмовляються від застосування кримінальних статей для ухилянців
На сьогодні суди переважно виносять умовні вироки на період від одного до двох років, оскільки під час судового засідання винуватець часто висловлює справжнє каються у скоєному порушенні. Важливо розуміти, що навіть умовне покарання (як і штраф) не звільняє громадян від подальшого виконання свого військового обов’язку, тобто вони продовжують підлягати мобілізації.