Хантавірус — це група РНК-вірусів із родини Hantaviridae, які передаються людині від інфікованих гризунів. Вірус не передається від людини до людини, а його природним резервуаром є дикі миші, щури, полівки та інші гризуни. Захворювання реєструється на всіх континентах, однак найбільш поширене в Азії, Європі та Америці.
Залежно від виду вірусу та регіону хантавірусна інфекція може проявлятися у двох основних клінічних формах: геморагічна лихоманка з нирковим синдромом (ГЛНС) — характерна для Євразії, та хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС) — поширений переважно в Америці.
Як передається хантавірус
Основні шляхи зараження хантавірусом:
- Повітряно-пиловий (аерозольний) — найпоширеніший шлях. Людина вдихає частинки висохлого посліду, сечі або слини гризунів під час прибирання, роботи в підвалах, на горищах, у сараях.
- Контактний — вірус потрапляє в організм через пошкоджену шкіру або слизові оболонки при прямому контакті з гризуном або його виділеннями.
- Аліментарний — вживання їжі або води, забрудненої виділеннями гризунів.
- Трансмісивний — рідко, через укус кліща або блохи, що живилися на інфікованому гризуні.
Важливо: від людини до людини хантавірус не передається. Виняток становлять деякі штами в Південній Америці (вірус Андес), для яких зафіксовані поодинокі випадки передачі між людьми.
Симптоми хантавірусу у людини
Інкубаційний період хантавірусної інфекції становить від 1 до 8 тижнів (найчастіше 2–4 тижні). Симптоми залежать від клінічної форми захворювання.
Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом (ГЛНС)
Захворювання розвивається поетапно і проходить кілька фаз:
- Початкова фаза (1–7 днів): раптове підвищення температури до 38–40°C, сильний головний біль, біль у м’язах і попереку, озноб, нудота, почервоніння обличчя та шиї, почервоніння склер очей.
- Олігурична фаза (6–12 днів): зменшення кількості сечі, сильний біль у попереку та животі, нудота, блювання, можливі геморагічні прояви — петехії, крапкові крововиливи на шкірі та слизових.
- Поліурична фаза (відновлення): збільшення виділення сечі, поступове покращення стану.
- Фаза одужання: нормалізація функції нирок, яка може тривати від кількох тижнів до місяців.
Хантавірусний кардіопульмональний синдром (ХКПС)
Ця форма є значно небезпечнішою — летальність сягає 30–40%. Симптоми розвиваються швидко:
- Рання фаза (перші 3–5 днів): гарячка, озноб, головний біль, болі в м’язах, нудота, блювання, діарея.
- Кардіопульмональна фаза: раптово наростаюча задишка, кашель, відчуття нестачі повітря, набряк легень, різке падіння артеріального тиску, серцева недостатність.
Стан хворого може погіршитися протягом кількох годин, тому при перших ознаках дихальної недостатності необхідна термінова госпіталізація.
Ознаки хантавірусу: коли негайно звернутися до лікаря
Слід негайно звернутися по медичну допомогу, якщо після можливого контакту з гризунами або їх виділеннями з’явилися такі симптоми:
- висока температура (38°C і вище), що з’явилася раптово;
- сильний головний біль та біль у м’язах;
- утруднене дихання, задишка;
- зменшення кількості сечі або її повна відсутність;
- болі в попереку або животі без видимої причини;
- крапкові крововиливи на шкірі (петехії);
- різке падіння артеріального тиску.
Особливо важливо повідомити лікаря про нещодавній контакт з гризунами, перебування на природі, у підвалах, сараях або місцях скупчення мишей.
Діагностика хантавірусної інфекції
Діагностика хантавірусу базується на:
- Клінічній картині — характерні симптоми та епідеміологічний анамнез (контакт з гризунами).
- Серологічних тестах — виявлення антитіл IgM та IgG до хантавірусу методом ІФА (імуноферментний аналіз).
- ПЛР-діагностиці — виявлення РНК вірусу в крові в гострому періоді захворювання.
- Загальноклінічних аналізах — загальний аналіз крові (тромбоцитопенія, лейкоцитоз), аналіз сечі (протеїнурія, мікрогематурія), біохімія крові (підвищення креатиніну, сечовини).
Лікування хантавірусу
Специфічного противірусного лікування хантавірусної інфекції, затвердженого для широкого застосування, наразі не існує. Лікування є симптоматичним і підтримувальним та проводиться виключно в умовах стаціонару.
Основні напрями лікування
- Госпіталізація та суворий постільний режим — обов’язкові при підозрі на хантавірусну інфекцію.
- Інфузійна терапія — корекція водно-електролітного балансу, підтримка об’єму циркулюючої крові.
- Противірусна терапія — у деяких країнах застосовується рибавірин, проте його ефективність залишається дискусійною і він не є стандартом лікування.
- Підтримка функції нирок — при тяжкому перебігу ГЛНС може знадобитися гемодіаліз.
- Респіраторна підтримка — при ХКПС часто необхідна штучна вентиляція легень (ШВЛ).
- Симптоматична терапія — жарознижувальні, знеболювальні, протиблювотні препарати за призначенням лікаря.
Самолікування при хантавірусній інфекції є небезпечним і неприпустимим. При підозрі на захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу.
Профілактика хантавірусу
Оскільки вакцини проти хантавірусу для широкого застосування в Україні та більшості країн Європи не зареєстровано, основою профілактики є уникнення контакту з гризунами та їх виділеннями.
Заходи профілактики в побуті
- Зберігати продукти харчування в герметично закритих контейнерах, недоступних для гризунів.
- Регулярно проводити дератизацію (знищення гризунів) у житлових і господарських приміщеннях.
- Заклеювати або замуровувати щілини та отвори, через які можуть проникати миші й щури.
- Не залишати сміття та харчові відходи у відкритому доступі.
- Не торкатися руками обличчя після роботи в місцях можливого перебування гризунів.
Заходи при прибиранні забруднених приміщень
- Перед прибиранням підвалів, горищ, сараїв — провітрювати приміщення не менше 30 хвилин, не заходячи всередину.
- Використовувати респіратор класу не нижче FFP2 (або N95) та одноразові рукавички.
- Не підмітати і не пилососити сухий послід гризунів — це піднімає вірус у повітря. Натомість змочувати поверхні дезінфікуючим розчином (хлорвмісні засоби, спирт 70%) і прибирати вологим способом.
- Після прибирання ретельно мити руки з милом, знезаражувати одяг.
Заходи на природі та в похідних умовах
- Не ночувати на відкритому ґрунті та в стозі сіна без захисного спального мішка.
- Не вживати воду з відкритих природних джерел без кип’ятіння або очищення.
- Зберігати їжу в закритих контейнерах, не залишати її на землі.
- Уникати контакту з дикими гризунами — не годувати та не брати до рук.
- При виявленні мертвих гризунів — не торкатися без захисних засобів.
Хантавірус в Україні: чи є загроза
На території України реєструються випадки хантавірусної інфекції, переважно у формі геморагічної лихоманки з нирковим синдромом. Основними переносниками вважаються рудя польова миша (Apodemus agrarius) та інші дикі гризуни. Підвищений ризик зараження спостерігається в сільській місцевості, лісових зонах, а також серед людей, які займаються сільськогосподарськими роботами, туризмом, полюванням або мешкають поблизу природних вогнищ.
Сезонний пік захворюваності в Україні припадає на весняно-літній та осінній періоди, коли активність гризунів і контакт людей з природою зростають.
Висновки
Хантавірус — серйозна інфекція, яка потребує уважного ставлення, особливо з боку людей, чия діяльність пов’язана з природою або перебуванням у приміщеннях, де можуть жити гризуни. Ранній початок лікування в умовах стаціонару значно покращує прогноз захворювання. Дотримання простих правил профілактики дозволяє суттєво знизити ризик зараження.
При будь-яких підозрах на хантавірусну інфекцію — не займайтеся самолікуванням, негайно звертайтеся до лікаря.
Читайте також: З рота пахне гноєм: які причини можуть це викликати і що робити