Рак грудної залози на початкових стадіях часто розвивається без явних симптомів. Або ж із незначними ознаками, які можна легко не помітити. Іноді проявляються такі симптоми, які жінки можуть неправильно інтерпретувати як ознаки перевтоми, алергічної реакції чи запального процесу, що дає можливість хворобі прогресувати без належної уваги.
Онкохірургиня Оксана Іванкова, яка працює в Клініці МЕДІКОМ, розповіла про важливість раннього виявлення раку грудей, роль профілактичних обстежень та потребу в аналізі на онкомаркери.
Нетипові симптоми раку грудей
За останні два десятиліття кількість випадків раку грудей в Україні зросла у три рази. Кожен рік ця хвороба серйозно змінює життя багатьох жінок. Згідно з даними Національного канцер-реєстру, лише у 2022 році було зареєстровано понад 12 тисяч нових випадків. І майже 4 тисячі з них завершилися смертю пацієнтів. Ці цифри показують, наскільки небезпечною є відсутність своєчасної діагностики та лікування. Попри те, що сучасні медичні технології дають можливість краще виявляти захворювання, культура регулярних профілактичних обстежень у нашій країні досі недостатньо розвинута. Більшість звертається до лікаря тільки після появи явних симптомів.
До можливих ознак раку грудей належать:
- зміна форми або розміру грудей: набряки, сильна асиметрія;
- почервоніння, зморшки на шкірі грудей, лущення, утворення ямочок;
- втягування соска, підвищена чутливість, зміна його кольору;
- поява тріщин на сосках, не пов’язаних із грудним вигодовуванням;
- виділення з сосків: прозорі, гнійні чи кров’янисті;
- наявність ущільнень або «вузликів» у грудях;
- збільшені лімфатичні вузли під пахвами.
На ранніх стадіях симптоми можуть бути мало помітними, і якщо жінка не проводить регулярне самообстеження, вона може їх пропустити. Деякі нетипові симптоми, такі як постійна втома, свербіж грудей, збільшення лімфатичних вузлів на шиї та ключицях, висип на шкірі грудей або стрімке схуднення, часто не пов’язують із раком, що дає хворобі час для розвитку.
Обстеження грудей: УЗД, мамографія та онкомаркери
Щорічне обстеження грудей – це обов’язкова складова турботи про здоров’я. До 40 років рекомендується проходити УЗД грудей, а після 40 – мамографію. Мамографія вважається “золотим стандартом” у діагностиці раку грудної залози і допомагає знизити смертність на 25%. Жінкам з генетичною схильністю до раку грудей, у яких серед близьких родичів були випадки захворювання, рекомендовано здавати аналізи на генетичні мутації (BRCA1, BRCA2, CHEK2, TP53 та ін.) і перевіряти рівень онкомаркерів.
Онкомаркери, такі як Са 15-3, Са 27-29, Са 125, є специфічними білками, які виробляються раковими клітинами. Їхня концентрація в крові підвищується, коли в організмі з’являються злоякісні новоутворення. У невеликих кількостях ці білки є у всіх людей, але їхній високий рівень може сигналізувати про наявність онкологічного процесу.
Як проводять аналіз на онкомаркери
Для проведення аналізу у пацієнтки беруть зразок крові з вени натщесерце. Перед цим слід утриматися від їжі протягом 8 годин, уникати фізичних навантажень за тиждень до аналізу, відмовитися від алкоголю за три дні до дослідження, а також не курити за годину до процедури. Ці рекомендації важливі, оскільки їжа, алкоголь та фізичні вправи можуть впливати на рівень онкомаркерів і змінювати результати.
Аналіз на онкомаркери не можна використовувати як єдиний метод діагностики, адже рівень білків може підвищитися через доброякісні пухлини або інфекційні захворювання. Тому важливо обговорити результати аналізу з лікарем і поєднувати їх із іншими методами діагностики, такими як УЗД, мамографія, КТ або МРТ.
Якщо у жінки є генетична схильність до раку грудей, їй варто починати регулярні обстеження з 30 років, а МРТ грудних залоз – із 25-29 років.
Заплануйте візит до мамолога вже сьогодні, адже турбота про своє здоров’я – це найкраща форма любові до себе.
Читайте також: Чи можуть грудні імплантати спричинити рак: розвінчування міфів та правда про можливі ризики