Нова українська соцмережа YEDNÁ останніми днями привернула до себе значну увагу в соцмережах та медіа. Про платформу почали активно писати після того, як у Threads з’явилися дописи про “соцмережу тільки для українців”, у якій нібито немає ботів, росіян і фейкових акаунтів. Додатковий інтерес викликала вимога проходити верифікацію через “Дію”, що одразу породило хвилю обговорень і підозр. Частина користувачів припустила, що йдеться про якийсь новий продукт за участю держави, хоча офіційно це не підтверджувалося. Саме тому поява YEDNÁ швидко перетворилася з простої новини на тему для ширшої дискусії про безпеку, приватність і майбутнє українських цифрових платформ.
Що таке YEDNÁ і чим вона відрізняється від інших соцмереж
YEDNÁ позиціонують як геолокаційну соціальну мережу, де користувач бачить контент переважно зі свого міста. Такий підхід має зробити стрічку більш локальною, живою та прив’язаною до реального середовища, у якому перебуває людина. Ідея полягає в тому, щоб користувачі могли читати дописи людей поруч, швидше знаходити локальні теми для обговорення та менше натрапляти на анонімні масові сторінки. Водночас сервіс не пропонує приватних чатів чи особистих повідомлень, що вже відрізняє його від Telegram, Instagram чи Facebook. Автори проєкту, схоже, намагаються побудувати не ще один месенджер, а окремий простір для відкритої локальної взаємодії між підтвердженими користувачами.
Чому верифікація через “Дію” стала головною темою обговорення
Найбільше запитань у користувачів викликала саме верифікація через “Дію”. Для реєстрації в YEDNÁ пропонують підтвердити особу через державний застосунок, а також використати Дія.Підпис. На думку розробників, саме це має відсіяти ботів, дублікати акаунтів і випадкові фейкові сторінки, які часто псують досвід у класичних соцмережах. Проте для частини аудиторії така модель виглядає занадто чутливою, адже люди побоюються за обсяг даних, які можуть передаватися сервісу. Крім того, через інтеграцію з “Дією” в мережі швидко з’явилися припущення, що платформа може бути пов’язана з державою, хоча згодом це пояснення спростували.
Які дані отримує платформа після підтвердження особи
Розробники YEDNÁ пояснюють, що після верифікації не отримують повного доступу до великого масиву персональних даних користувача. За їхніми словами, сервіс зберігає лише ПІБ та ІПН, які потрібні для підтвердження принципу “одна людина — один акаунт”. Також стверджується, що ці дані використовуватимуться для повторної авторизації без втрати профілю чи вмісту сторінки. У коментарях представники проєкту додавали, що інформація зберігатиметься на серверах AWS Europe. Саме це мало б частково зняти занепокоєння користувачів, але повністю хвилю сумнівів такі пояснення поки не прибрали.
Перед списком варто окремо зазначити, що саме поєднання ідеї “мережі без ботів” та обов’язкової ідентифікації стало головним фактором популярності YEDNÁ у перші дні після запуску. Одні побачили в цьому шанс на появу більш чесної онлайн-комунікації. Інші, навпаки, звернули увагу на ризики, пов’язані з приватністю та надмірною персоналізацією. Саме тому ключові особливості платформи зараз обговорюють найчастіше.
- локальна стрічка з контентом у межах міста;
- верифікація особи через “Дію”;
- використання Дія.Підпису для підтвердження;
- відсутність приватних чатів і повідомлень;
- ставка на реальних користувачів без ботів;
- позиціонування як української альтернативи популярним платформам.
Що кажуть у “Дії” та самі розробники
Після хвилі дискусій свою позицію озвучили і в “Дії”. У коментарі до одного з дописів у Threads представники сервісу дали зрозуміти, що надають лише технічну можливість для верифікації особи, а самі послуги користувач отримує вже в межах окремого застосунку. Це означає, що держава не виступає творцем чи оператором нової соцмережі, а лише забезпечує інструмент для ідентифікації. Розробники YEDNÁ, зі свого боку, називають платформу приватною ініціативою. Саме цей момент є принциповим, адже він відділяє державний цифровий сервіс від приватного продукту, який просто інтегрував у себе офіційний механізм підтвердження особи.
Хто створив YEDNÁ і які цілі ставить команда
За відкритими даними, вказаний на сайті ФОП належить Ігорю Магуряну з Одеси, зареєстрованому ще у травні 2022 року. Сам він називає себе засновником проєкту та пояснює, що має досвід у сфері мобільної розробки. За його словами, YEDNÁ задумувалася як альтернатива Threads, Instagram і Telegram, але без російських користувачів, ботів та контенту, згенерованого штучним інтелектом. На старті над платформою працюють лише дві людини, а фінансування проєкту здійснюється власним коштом. Це показує, що мова йде не про великий корпоративний запуск, а про спробу побудувати вузько спрямовану українську цифрову платформу з чіткою концепцією.
Основна інформація про платформу
| Параметр | Що відомо |
|---|---|
| Назва платформи | YEDNÁ |
| Формат | Геолокаційна соцмережа |
| Доступ до контенту | Переважно в межах свого міста |
| Верифікація | Через “Дію” та Дія.Підпис |
| Приватні повідомлення | Немає |
| Формат проєкту | Приватна ініціатива |
| Засновник | Ігор Магурян |
| Фінансування | Власним коштом команди |
Чому навколо YEDNÁ ще триватимуть дискусії
Історія з запуском YEDNÁ показує, що українська аудиторія дуже уважно ставиться до будь-яких нових цифрових сервісів, особливо коли йдеться про верифікацію особи. З одного боку, ідея побудувати середовище без ботів, російських акаунтів і штучно створеного контенту виглядає привабливою для багатьох користувачів. З іншого боку, будь-яка прив’язка до реальних документів і державних інструментів одразу викликає питання про межі безпеки та конфіденційності. Саме тому подальша доля YEDNÁ залежатиме не лише від технічної роботи платформи, а й від того, наскільки прозоро команда зможе пояснити механізми збереження даних та правила користування сервісом. Якщо проєкт витримає першу хвилю недовіри, він може стати цікавим прикладом української ніші в сегменті соціальних платформ.
Читайте також: Що відомо про дрон-перехоплювач UEB-1 і як він знищує ворожі БПЛА
