Цей закон встановлює юридичні принципи структури та функціонування Національної поліції України, статус поліцейських і процедуру служби у Національній поліції України.
NewsOboz публікує інформацію про сам закон та його загальні положення.
Розділ 1 – Загальні положення
Стаття 1. Національна поліція
Національна поліція (далі – поліція) в Україні – державний правоохоронний орган, діяльність якого спрямована на реалізацію державної політики у сфері: захисту прав, свобод і законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства (надалі – громадян, осіб); захисту об’єктів права власності; протидії злочинності; охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.
Працівник поліції – громадянин України, який перебуває на службі в Національній поліції, має присвоєне в установленому порядку спеціальне звання, займає відповідну посаду, здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію.
Стаття 2. Функції та основні завдання поліції
1. Поліція виконує: профілактичну, адміністративну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу, охоронну функції.
2. Основними завданнями поліції є:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
захист власності від злочинних посягань;
запобігання правопорушенням та їх припинення, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;
охорона громадського порядку і забезпечення громадської безпеки;
запобігання та припинення насильства в сім’ї, дитячої безпритульності та правопорушень серед дітей;
виявлення і розкриття злочинів;
проведення досудового слідства та дізнання в межах визначеної підслідності;
експертне-криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування злочинів та інших правопорушень;
розшук громадян та майна у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами;
забезпечення безпеки дорожнього руху;забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві;
виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень, провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;
конвоювання й утримання затриманих, взятих під варту, підсудних (засуджених) осіб на вимогу судових органів;
охорона майна та об’єктів, у тому числі на договірних засадах;
участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,
сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків.
Стаття 3. Правова основа діяльності поліції
Правовою основою діяльності поліції є: Конституція України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною у встановленому порядку, цей Закон, інші закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.
Стаття 4. Організація Національної поліції та її підпорядкованість
1. Поліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.
Вона складається з підрозділів:
- кримінальної поліції;
- поліції громадської безпеки;
- транспортної поліції;
- дорожньої поліції;
- поліції охорони;
- судової поліції.
2. Для забезпечення громадського порядку на об’єктах і територіях, які мають особливе значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи поліції.
3. На території України забороняється створення військових або інших збройних формувань чи груп, непередбачених законодавством України.
4. Організаційна структура і штатна чисельність поліції визначаються в порядку, встановлюваному Законом України.
5. Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів поліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.
6. Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром внутрішніх справ України.
7. Безпосереднє керівництво поліцією України здійснює начальник Національної поліції, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України, з проходженням служби за контрактом терміном на 5 років.
8. Заступники начальника Національної поліції в кількості трьох осіб призначаються і звільняються Міністром внутрішніх справ за поданням начальника Національної поліції та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
9. В Автономній Республіці Крим, в областях Національною поліцією керують відповідно начальники головних управлінь, управлінь Національної поліції, які призначаються і звільняються Міністром внутрішніх справ за поданням начальника Національної поліції та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років. Міністр Внутрішніх справ на підставі обґрунтованого негативного висновку Служби Внутрішньої безпеки МВС має право відхилити подання на призначення начальника головного управління, управління Національної поліції.
10. Заступники начальників Національної поліції головних управлінь, управлінь Національної поліції в областях, Головного управління поліції в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя в кількості трьох осіб призначаються на посади і звільняються з посад начальником Національної поліції за поданням начальника поліції відповідної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя і за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
Заступники начальників Національної поліції з громадської безпеки та начальники дорожньої поліції головних управлінь, управлінь Національної поліції в областях, Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя призначаються на посади і звільняються з посад начальником Національної поліції за поданням начальника поліції відповідної області, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, погодженим з органами місцевого самоврядування, сесіями обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
11. Начальники міських і районних відділів поліції призначаються на посади і звільняються з посад начальником Національної поліції за поданням начальника поліції Головного управління, управління в області та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
12. Заступники начальників міських і районних відділів поліції в кількості трьох осіб призначаються на посади і звільняються з посад начальником поліції Головного управління, управління в області за поданням начальника міського, районного відділу поліції та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
13. Заступники начальників міських і районних відділів поліції з громадської безпеки та начальники дорожньої поліції призначаються на посади і звільняються з посад начальником поліції Головного управління, управління в області за поданням начальника міського, районного відділу поліції, погодженим з органами місцевого самоврядування, сесіями міських, районних рад, та за результатами конкурсу на зайняття вакантних керівних посад в Національній поліції. Службу проходять за контрактом терміном на 5 років.
14. Недовіра, висловлена не менш ніж двома третинами депутатів відповідних рад заступникові начальника поліції громадської безпеки та начальнику дорожньої поліції головних управлінь, управлінь Національної поліції в областях, в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя, а також міських і районних відділів (управлінь) поліції є підставою для звільнення його із займаної посади в термін до 10 діб.
Недовіра, висловлена не менш ніж половиною депутатів відповідних рад будь-якій особі рядового чи начальницького складу поліції громадської безпеки та дорожньої поліції головних управлінь, управлінь Національної поліції в областях, в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя, а також міських і районних відділів ( управлінь) поліції є підставою для звільнення його із займаної посади в термін до 10 діб.
15. Начальники поліції головних управлінь, управлінь Національної поліції в областях, містах та начальники поліції їх міських і районних відділів (управлінь) на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території.
16. Керівництво транспортною поліцією здійснюється у порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 5. Поліцейські комісії
1. Поліцейська комісія – колегіальний орган Національної поліції, головних управлінь та управлінь поліції, який вповноважений здійснювати:
а) спецперевірку при прийнятті в Національну поліцію;
б) конкурс для призначення на посаду;
в) дисциплінарне розслідування.
2. Положення про порядок діяльності Поліцейських комісій, грошового та матеріального її забезпечення приймає Кабінет Міністрів України.
2. Поліцейські комісії створюються Начальником Національної поліції та начальниками головних управлінь та управлінь Національної поліції на строк три роки.
3. Призначення членів Поліцейської комісії при Національній поліції України відбувається з числа 5 осіб, які подаються по одній кандидатурі Кабінетом Міністрів України, Міністром Внутрішніх справ, Начальником Національної поліції, Уповноваженим ВРУ з прав людини та Верховною Радою України.
Призначення членів Поліцейської комісії при головному управлінні, управлінні Національної поліції відбувається з числа 5 осіб, які подаються по одній кандидатурі Міністром Внутрішніх справ, Начальником Національної поліції, начальником відповідного головного управління або управління поліції, Уповноваженим ВРУ з прав людини та відповідною обласною Радою, Верховною Радою АРК Криму, Севастопольською міською Радою.
4. Членом Поліцейської комісії не може бути призначений член Кабінету Міністрів України, керівник центрального чи місцевого органу виконавчої влади, народний депутат України чи депутат місцевої Ради. Членом Поліцейської комісії не може бути керівник підрозділу, при якому створена дана комісія.
Одна і та ж особа не може здійснювати повноваження члена Поліцейської комісії більше ніж два строки підряд.
Більш детальну інформація про сам закон та його основні положення можна переглянути перейшовши зна сайт Верховної Ради України.