Піднімемося на Андріївський узвіз, прогуляємось вздовж Хрещатика, зазирнемо на Майдан Незалежності… Ці визначні місця Києва відомі кожному, хто ступає на його ґрунт, тож не варто знову занурюватися в їх опис. Сьогодні наша увага прикута до перлин, які, мабуть, знають не всі місцеві, а тим більше туристи.
Шоколадний будинок
Перше, що спадає на думку, – знову музей шоколаду? Ні, не цей раз. Розмова піде про особняк відомого мецената Семена Могилевцева.
Ім’я будівлі звучить неабияко захоплююче, адже воно пов’язане з її зовнішнім виглядом. Будівля схожа на шматок шоколаду, просто хочеться відкусити крихітку.
Історія споруди цікава та незвична. Вона була зведена за замовленням Могилевцева – видатного купця, мецената та фінансиста. Над проектом працював відомий архітектор міста – Володимир Ніколаєв. Легенди стверджують, що цей особняк служив місцем зустрічі мецената з його коханою, але це залишається на рівні чуток.
Але що ми точно знаємо? Семен Могилевець практично не жив у цій будівлі. Перший поверх був призначений під різноманітні офіси, а на другому – його кабінет, розкішна зала з елегантними меблями та дзеркалами, а також кілька інших приміщень.
Могилевець не мав дітей, і після його смерті особняк перейшов до його племінників. Пізніше власниками будинку були різні особи, включаючи українського державного діяча Ігоря Кістяковського та Християна Раковського.
Ця “солодка” будівля служила місцем для весіль та обрядів, а відтак ідеально вписується в традицію “медового місяця” для молодят.
Зараз це місце функціонує як музей. Відвідувачі мають змогу зазирнути всередину і помилуватися неймовірним інтер’єром оселі мецената. Звісно, з плином часу він зазнав певних змін, але все ж не втратив свого шарму.
Оселя розташована на вулиці Шовковична, 17/2.
Щекавиця
Гора, що стала відомою як “Щекавиця”, ввійшла в масову свідомість українців у 2022 році, коли загрози ядерного удару з боку агресорів нависли над Україною. Мешканці Києва відповіли на ці загрози своєрідним гумором, пропонуючи влаштувати вечірку на вершині “Щекавиці” з віковим обмеженням 18+. У ті хвилини створився навіть мем, який сприяв підтримці морального духу серед людей.
Назва “Щекавиця” пов’язана з одним з легендарних засновників Києва, Віщим Олегом, зафіксованим у літописі “Повість минулих літ”. Згідно з легендою, саме тут похований Віщий Олег. Раніше ці місця були зайняті фортецею, яка служила оборонним постом головного міста Київської Русі від нападів московитів, поляків і татар.
У 1772 році гору перетворили на кладовище, де спочивають понад 6 тисяч осіб, загиблих від чуми. Сьогодні це місце стало ландшафтним заказником, область охорони якого охоплює вулиці Олегівську, Лук’янівську, Нижньоюрківську, Кирилівську та Нижній Вал.
Мечеть “Ар-Рахма”
Перша в Україні та одна з найбільших у Європі соборна мечеть з’явилася відносно нещодавно. Її будівництво розпочалося у 1996 році й завершилося у 2011 році під керівництвом українського архітектора Олександра Комаровського.
Цікавою деталлю є те, що ідея побудувати мечеть виникла ще у 1897 році, коли в столиці проживало значна кількість мусульман. У порівнянні, населення Києва того часу складало близько 100 тисяч осіб, з яких понад 2 000 були послідовниками Ісламу. Почалася активна робота над проектом, проте її зупинили Перша світова війна, а потім і Друга. І лише після отримання Україною незалежності ідея отримала новий поштовх.
Мечеть приголомшує своїми величезними розмірами та вишуканістю. Здалеку вона нагадує вражаючий замок, що вражає своєю маєстатичністю.
Київський водоспад
У заповідному урочищі Покол, недалеко від Лисої гори, розташувався штучний водоспад, який, не зважаючи на своє походження від людської руки, здивовує своєю красою, недосяжною для багатьох природних каскадів.
Створений з метою охолодження ТЕЦ-5, цей водоспад вражає особливо в той момент, коли вода зливається вниз. Могутні потоки різко вдаряються об бетонні структури, а їх шум лунає на кілька кілометрів далі.
Цікаво, що наприкінці весни водоспад прикрашається очеретом, додавши йому ще більш захопливий вигляд у цей період.
Найменший храм
Святиня в буквальному сенсі сховалася у підвальному приміщенні житлового будинку. Зате до неї довго йти не доведеться. Локація розміщена у самісінькому центрі столиці, по вулиці Володимирська, 43. Замість куполів в молитовні – решітки від огорожі. Немає у неї ні вітражів, ні помпезних люстр, ні, тим паче, склепів.
Церква відкрилася у 2000 році. Раніше в її стінах знаходилася катівня, нині ж до молитовні постійно приходять парафіяни, тож не думаєте, що це муляж для туристів.
Відкрили церкву в пам’ять про храм Равноапостольской Марії Магдалени на Брест-Литовському шосе.
Після того, як ви добре освоїли відомі куточки столиці, настає час розглянути альтернативні маршрути. Ознайомтеся з нашим відбіром – можливо, деякі незвичні місця привернуть вашу увагу, і ви захочете їх відвідати.
Також вам мож бути цікаво: Схема київського метрополітену: карта метро Києва