Гучні кримінальні справи в Україні часто перетворюються на виставу без фіналу. Фігуранти зникають, слідчі розводять руками. До цієї низки можна віднести Артема Дмитрука, Олексія Арестовича та інших відомих осіб. Однак, найбільш показовою є історія мільйонера-блогера Олександра Слобоженка. Це справа яскраво демонструє, як система покарань працює вкрай вибірково.
Незважаючи на резонанс і серйозні звинувачення, Слобоженкові вдалося уникнути відповідальності та втекти за кордон. Цей кейс став черговим прикладом неспроможності українських правоохоронних органів довести справи до кінця.
Перші підозри, але без дій
Все почалося у квітні 2023 року, коли Бюро економічної безпеки відкрило кримінальну справу проти Слобоженка, звинувативши його в ухиленні від сплати податків. Слідчі провели обшуки в його київському будинку, але на цьому активні дії правоохоронців зупинилися. Незважаючи на гучний початок, офіційних заяв чи пресрелізів щодо обшуків не було майже півтора роки — до серпня 2024 року.
За цей час Слобоженко публічно висміював справу та продовжував свій розкішний спосіб життя за кордоном. Однак, коли навесні 2024 року журналіст Михайло Ткач опублікував розслідування про закордонні розваги бізнесмена, він різко зник з інформаційного простору.
Вручення підозри та нові питання
У серпні 2024 року ситуація різко змінилася: БЕБ та Офіс генпрокурора офіційно повідомили про вручення Слобоженку підозри в ухиленні від сплати податків на суму понад 213 мільйонів гривень. На оприлюднених фото було видно, як підозрюваний підписує документи в оточенні детективів.
Здавалося б, нарешті справедливість почала діяти, і Слобоженко повинен був опинитися під вартою до рішення суду. Проте вже через кілька днів його побачили у Варшаві, що викликало чергову хвилю запитань: як бізнесмен міг залишити країну після отримання серйозних звинувачень?
Таємничий виїзд та невідомі рішення суду
Невідомо, яким чином Слобоженко залишив Україну, однак варто зауважити, що українські правоохоронні органи не давали жодних пояснень до початку вересня. Тільки після рішення Шевченківського суду Києва про взяття під варту без права застави стало відомо, що Слобоженко перебуває у розшуку. Проте всі судові ухвали щодо його справи, включаючи запобіжний захід, залишаються непублічними і недоступними в Єдиному реєстрі судових рішень.
Як система допомагає уникнути покарання
Слобоженко перетнув кордон у напрямку Польщі ще в березні 2024 року і більше не повертався до України. Це означає, що підозру йому вручили через кілька місяців після його виїзду. На фото, які підтверджують вручення підозри, він був присутній, але фізично перебував за межами країни.
Як виявилося, українська правоохоронна система дозволила Слобоженку уникнути відповідальності, і його справу можна вважати прикладом маніпуляцій та невміння притягнути до відповідальності навіть за очевидні злочини.
Спочатку передбачалось, що Олександр Слобоженко міг перетнути кордон нелегально, як це робив депутат Артем Дмитрук. Проте згодом ця версія була відкинута, оскільки виявилось, що Слобоженко не вдавався до таких складних маневрів.
Як з’ясувалось, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офіс генпрокурора використали маніпуляції для створення ілюзії, що Слобоженко отримав підозру особисто. 15 серпня дійсно була вручена офіційна підозра, але не йому, а його родичці. Наступного дня, у публічних повідомленнях, цю інформацію супроводили фотографіями з обшуку в його квартирі, який відбувся ще минулого року. Оскільки ці фото раніше не публікувались, вони справили враження свіжих доказів.
Ця ситуація підштовхує до висновку, що БЕБ та Офіс генпрокурора свідомо спотворюють факти, аби викликати у громадськості хибне уявлення про розслідування.
Юридичні нюанси у справі Слобоженка
Юристка Світлана Ільницька пояснює, що особу беруть під варту за умов, коли є ризик її ухилення від слідства або втечі. У випадку з тяжкими злочинами, підозру вручають або особисто, або заочно, після чого суд має розглянути питання обрання запобіжного заходу. Це ставить під сумнів рішення БЕБ про заочну підозру Слобоженку. Можливо, вони розраховували, що він повернеться до України самостійно, або це була спроба заплутати російську розвідку, яка, за словами Слобоженка, полює на нього.
Коли журналісти NGL.media намагались отримати коментар детектива БЕБ Руслана Козюри, який подавав клопотання до суду, він відмовився спілкуватись без офіційного запиту до пресслужби.
Маніпуляція з фотографіями
Речниця БЕБ Альона Матвєєва у своєму коментарі пояснила, що фото обшуків, які використовували для ілюстрації, дійсно належать до минулого року. Однак вони вважають це допустимим, оскільки пресрелізи, на її думку, не зобов’язані включати всі деталі кримінального провадження. За словами речниці, це не є обов’язковою інформацією для публікації, і пресслужба надає додаткові деталі лише за запитом.
Зміни в структурі бізнесу Слобоженка
Кримінальна справа проти Олександра Слобоженка існує з весни 2023 року, а з військового обліку його зняли ще в жовтні 2022 року. Офіційну підозру йому оголосили заочно, через п’ять місяців після того, як він покинув Україну. Це сталося лише тоді, коли стало очевидно, що він не планує повертатись.
Справу ведуть проти Слобоженка та його бухгалтера, проте компанія Traffic Devils, яка раніше належала йому, тепер офіційно перейшла іншим власникам. З травня 2024 року Слобоженко більше не є власником компанії Трафік Девілс, яка тепер зареєстрована на 25-річного Дмитра Гнітуленка, а місце його матері на посаді директорки зайняла 22-річна Дар’я Вишневецька. Інша компанія Слобоженка також перейшла у власність іншого дніпрянина — Владислава Степанця.
Резиденція в Дія.City
Цікаво, що Traffic Devils стала учасником урядової програми Дія.City, що надає податкові пільги та інші державні преференції. Це створює враження, що Слобоженко продовжує активно вести справи через довірених осіб і навряд чи відчує серйозні наслідки цього розслідування.
Чотири роки тому проти Слобоженка також відкривали справу про несплату податків на суму майже 55 мільйонів гривень. Однак вона не дійшла до суду, оскільки розсипалась ще на етапі досудового розслідування, і вилучене майно було повернуто власнику.
Читайте також: Нові правила мобілізації: що варто знати про повістки, які надсилає “Укрпошта”