Україна висловила рішуче невдоволення нещодавньою постановою польського Сейму, якою 11 липня оголошено Днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого ОУН і УПА». У МЗС назвали це рішення таким, що суперечить принципам добросусідства та конструктивного діалогу між державами.
У заяві українського дипломатичного відомства наголошується, що односторонні кроки шкодять досягненню взаєморозуміння та примирення, до яких сторони прагнули протягом багатьох років. Попри політизовану інтерпретацію минулого, Україна готова й надалі співпрацювати у форматі спільної історичної комісії та пошукових ініціатив.
Київ закликав Варшаву утриматися від рішень, які можуть загострити чутливі аспекти історичної пам’яті, й підкреслив, що справжнє примирення можливе лише через діалог між фахівцями, а не через політичні декларації.
«Поляки не повинні бачити ворогів серед українців, так само як українці не мають шукати ворогів серед поляків. Наш спільний ворог — Росія», — наголосили в МЗС України. Також підкреслено важливість об’єктивного наукового підходу до вивчення складних періодів спільної історії.
Суть ухваленого рішення Сейму Польщі
4 червня польський парламент підтримав ініціативу встановлення 11 липня як офіційного Дня пам’яті жертв, нібито вбитих українськими націоналістичними формуваннями, включаючи ОУН та УПА, в період 1939–1946 років. Згідно з текстом постанови, під час цих подій загинуло понад 100 тисяч польських мирних жителів, переважно селян, а тисячі змушені були покинути свої домівки.
У супровідних матеріалах підкреслюється, що вшанування на державному рівні має на меті збереження національної пам’яті та історичної правди. Проте така оцінка викликала занепокоєння в Києві, адже ставить під сумнів зусилля двох країн у подоланні минулих конфліктів заради спільного майбутнього.
Читайте також: Підсумки операції «Павутина»: аналітики оцінюють втрати стратегічної авіації Росії