З 2026 року в Україні на законодавчому рівні розширили перелік осіб, які мають право перевіряти документи громадян на блокпостах і в громадських місцях. Водночас це не означає, що такі повноваження отримали всі представники силових структур без винятку. Юристи наголошують, що право на перевірку документів чітко визначене законом і залежить від конкретного органу. Саме нерозуміння цих меж часто стає причиною конфліктів між громадянами та людьми у формі. Тому знання своїх прав у таких ситуаціях залишається особливо важливим.
Адвокатка Катерина Аніщенко в ефірі КИЇВ24 пояснила, що перевіряти документи можуть не лише працівники Національної поліції. За її словами, такі повноваження також мають співробітники Служби безпеки України та окремі підрозділи інших правоохоронних органів. Вона підкреслила, що всі ці дії мають здійснюватися виключно в межах чинного законодавства. Сам факт перебування на блокпості не надає автоматичного права вимагати документи. Ключовим є статус органу та його законні повноваження.
Чому працівники ТЦК не мають таких повноважень і що з цифровою мобілізацією
Окрему увагу адвокатка звернула на діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Вона наголосила, що працівники ТЦК не мають права перевіряти документи на блокпостах. Водночас, якщо йдеться про Військову службу правопорядку, то ця структура наділена відповідними повноваженнями. Саме через схожість функцій у свідомості громадян ці органи часто плутають між собою. Аніщенко зазначила, що така плутанина створює хибне уявлення про законність вимог з боку представників ТЦК.
Також правниця прокоментувала інформацію про нібито запровадження цифрової мобілізації в Україні. За її словами, наразі такі твердження не мають під собою правового підґрунтя. Жоден чинний нормативно-правовий акт не передбачає повноцінного переходу на цифрову мобілізацію як обов’язкову процедуру. Адвокатка назвала подібні заяви гучними заголовками, які не відповідають реальному стану справ. Вона закликала громадян орієнтуватися насамперед на офіційні документи, а не на чутки чи інтерпретації в медіа.
Читайте також: Мобілізація-2026: чи почне Україна вимагати у Європи повертати призовників 18-60 років