У 2023 році в Ізраїлі та секторі Гази виникла нова хвиля конфлікту. Група терористів, відома як ХАМАС, належно вважає Ізраїль “окупантами” і вимагає, щоб вони покинули “їхню територію”. З іншого боку, Ізраїль стверджує права на ці землі.
Дві тисячі років гонінь євреїв: як вони втратили свою державу
Більше тисячі років тому на сучасній території Ізраїлю існувало Ізраїльське царство. Але згодом цей регіон був захоплений Вавилоном і перетворений на провінцію Римської імперії, відому як Юдея. Це була вельми войовнича провінція, і під час одного з конфліктів з римлянами, головний святий об’єкт іудаїзму, Єврейський храм, був знищений нападниками, залишивши лише одну стіну, яку зараз відомо як Стіну плачу. Після цього, починаючи з 69 року нашої ери, євреї переселялися по різних країнах світу, втрачаючи свою державність. Було понад дві тисячі років переслідувань і переміщень.
Зародження ідеї створення сучасного Ізраїлю
У 1896 році єврейський активіст Теодор Герцль прийшов до висновку, що лише через створення національної єврейської держави їм буде гарантована свобода від утисків. Це було народження сіонізму. Герцль видав брошуру під назвою “Юдейська держава”, в якій пропонував Франції, Німеччині та Великій Британії надати євреям землю для створення їхньої власної держави. Варіантами були Аргентина та Палестина.
Цілком випадково, в той самий період, під час Першої світової війни, ситуація змінилася. Силами Антанти була вигнана Османська імперія з Єрусалима, і контроль над цією землею, яку довгий час називали Палестиною, перейшов до Великої Британії. Ця країна не була проти ідеї створення ізраїльської держави. Але араби, які мешкали на цій території до приходу Османів, сперечалися з цією ідеєю і вважали Палестину своєю власністю, хоча ніколи не створювали тут власну державу.
Початок першої великої алії, тобто повернення євреїв на обітовану землю, настав після Першої світової війни. Ці євреї, переїжджаючи сюди, намагалися купувати землю для свого мешкання, що спричинило конфлікти.
Все змінилося в 1947 році, коли Генеральна Асамблея ООН, враховуючи трагедію євреїв під час Голокосту під час Другої світової війни, прийняла рішення про розподіл Палестини на єврейську та арабську держави. Навіть Радянський Союз, який віддавав перевагу арабським інтересам, підтримав це рішення.
Війна Ізраїлю за незалежність: Палестинська війна та “шестиденна війна”
У 14 травня 1948 році Єврейська національна рада оголосила створення держави Ізраїль. Вже в ніч на 15 травня єгипетські літаки бомбардували Тель-Авів. Війська п’яти арабських держав – Єгипту, Йорданії, Іраку, Сирії та Лівану – вступили до бойових дій. Цей конфлікт в історії євреїв отримав назву “війна за незалежність”. Ізраїль зберіг частину територій, які були виділені ООН для створення палестинської держави, і отримав контроль над певною частиною Єрусалима.
Наступний глобальний конфлікт, відомий як “шестиденна війна”, був великою мірою інспірований Радянським Союзом. Радянські дипломати переконали Єгипет і Сирію, що Ізраїль готується до нападу. Єгипет подав вимогу до ООН щодо виведення миротворців, які патрулювали лінію припинення вогню, і ООН відповіла на це виведенням їх. Після цього п’ять арабських країн оголосили мобілізацію. Кремль розірвав дипломатичні зв’язки з Ізраїлем і надав Єгипту велику кількість військової допомоги. Це спричинило раптовий удар Ізраїлю по єгипетських аеродромах і перемогу в цій війні.
Завершення конфліктів: Історія Палестинсько-Ізраїльських відносин
У теперішньому контексті сучасних конфліктів, важливо розглянути корінні події та важливі віхи в історії Палестинсько-Ізраїльських відносин. Наша історія розпочинається у 1988 році, коли в Алжирі було оголошено створення Палестинської держави на Західному боці Йордану та в секторі Газа. Відгуком на цю подію було добровільне виведення всіх ізраїльських поселень з цих територій. Наразі цю державу визнали 138 держав із загальної кількості 193.
Проте, Ізраїль виконує угоду 1994 року, яку укладено в Осло між Ізраїлем та Організацією Визволення Палестини, що надає лише автономію і створює Палестинську національну адміністрацію.
У 2012 році Палестині був наданий статус держави-спостерігача при Організації Об’єднаних Націй, хоча вона не є членом цієї організації.
Також вам може бути цікаво: Путін оголосив свою готовність до “мирного врегулювання” конфлікту в Україні
