Українські школи можуть перейти на інший зимовий розклад, адже тривалість канікул і формат навчання планують адаптувати до можливих блекаутів. Через ризик масових відключень електроенергії взимку Міністерство освіти і науки надіслало закладам освіти лист із рекомендаціями заздалегідь підготуватися до кризових сценаріїв. Школи просять переглянути структуру навчального року так, щоб уроки не припинялися навіть за тривалих відключень світла. У відомстві наголошують, що гнучкий підхід до організації навчання взимку стає необхідністю, адже ситуація з енергопостачанням може змінюватися дуже швидко. Це вимагає від навчальних закладів наявності запасних планів, щоб мінімізувати вплив перебоїв в енергопостачанні на навчальний процес. Для цього передбачаються варіанти адаптації і навіть збереження навчального плану за умови складних умов.
Перенесення частини навчальних днів на червень
Однією з ключових рекомендацій МОН є перенесення частини навчальних днів, які планувалися взимку, на червень 2026 року. У міністерстві пояснюють, що саме в холодний період ризики блекаутів будуть найбільшими, тому доцільно зменшити навантаження в листопаді–лютому. Улітку, коли енергосистема працює стабільніше, навчальний процес можна безпечно продовжити. Водночас підкреслюється, що для випускних класів графік залишиться незмінним, щоб не завадити підготовці до ЗНО/НМТ та державної підсумкової атестації. Випускники повинні мати змогу скласти іспити у визначені терміни, щоб уникнути затримок в їхніх освітніх шляхах. Це дозволить не порушувати освітній процес та зберегти стабільність у підготовці до важливих випробувань.
Альтернативні варіанти організації навчального року
Окремо МОН пропонує школам розглянути інші варіанти організації навчального року, зважаючи на ситуацію в регіоні. Серед можливих рішень — подовження зимових канікул із подальшим скороченням або перенесенням весняних. Також навчальні заклади можуть перейти на шестиденний тиждень або запровадити навчання у дві зміни, щоб максимально використовувати світлу частину доби. Це дозволить не лише забезпечити більш ефективне використання часу, а й створити оптимальні умови для учнів та викладачів під час зимових місяців, коли світловий день коротший. Ще один варіант — асинхронне навчання, коли учні опрацьовують матеріал самостійно за підготовленими завданнями, навіть без стабільного доступу до інтернету та електрики. Такі зміни в організації навчання дозволяють учням мати певну автономію в процесі освоєння матеріалу, що може бути важливим в умовах частих відключень енергопостачання.
Гнучке поєднання різних форматів навчання
Для ефективної роботи за таких умов школам радять поєднувати різні формати навчання. Кожен заклад може обрати свій підхід, залежно від технічних можливостей, наявності укриттів, рівня підготовки вчителів та загальної ситуації в громаді. Головна вимога МОН — забезпечити безперервність освітнього процесу, щоб учні не втрачали навчальний час через перебої з електропостачанням. Це стосується як очного навчання, так і дистанційних або змішаних форматів. Установи мають продумати також ефективні методи надання інструкцій та завдань через онлайн-платформи, що зменшить зупинки в навчанні навіть в умовах перебоїв з енергопостачанням. Це дозволить створити умов для безперебійного навчання та забезпечить стабільність процесу.
Підготовка до навчання в умовах без світла та інтернету
Особливу увагу міністерство звертає на підготовку до навчання в умовах відсутності світла та інтернету. Школам рекомендують завчасно видати учням паперові підручники, роздруківки, буклети та інші матеріали для самостійної роботи. Йдеться насамперед про період із листопада по лютий, коли можливі довгі перерви в енергопостачанні. Паралельно заклади мають організувати доступ до онлайн-платформ, зокрема «Всеукраїнської школи онлайн», і підготувати завдання для опрацювання офлайн. Частину тем пропонують ущільнити, а інші — перенести на самостійне засвоєння під методичним супроводом вчителя, щоб навчальний план залишався виконаним навіть за частих відключень електрики. Таке гнучке поєднання онлайн- та офлайн-форматів дозволяє забезпечити безперебійність навчання в будь-яких умовах.
Забезпечення стабільного зв’язку між школою та учнями
Ще одна важлива вимога МОН — налагодити стабільний зв’язок між школою, учнями та батьками. Для цього можна використовувати Google Classroom, електронні щоденники, Telegram, Viber та інші зручні платформи. Якщо мобільний зв’язок або інтернет тимчасово не працюватимуть, школи мають дублювати важливі оголошення на інформаційних стендах або надсилати SMS-повідомлення за можливості. Такий підхід дозволить оперативно інформувати родини про зміни в розкладі чи форматі навчання. Це важливо не лише для навчального процесу, але й для організації безпеки учнів та забезпечення належної комунікації в кризових ситуаціях.
Резерв води та продуктів для шкіл на випадок надзвичайних ситуацій
Через ризики надзвичайних ситуацій МОН також радить створити у школах резерв води та продуктів. Закладам рекомендують мати запас технічної та питної води щонайменше на 48 годин, а також продукти тривалого зберігання. Це потрібно для безпеки дітей і персоналу, якщо раптово зникне електрика або буде обмежений доступ до ресурсів. Такий крок дозволить зменшити стрес для учнів та персоналу у разі надзвичайної ситуації і забезпечить хоча б мінімальний комфорт до відновлення нормального енергопостачання.
Точні дати повернення учнів до навчання після канікул
Точні дати повернення учнів до навчання після зимових канікул кожна школа визначатиме самостійно. Одні заклади можуть збільшити тривалість відпочинку взимку, інші — перенести частину навчання на червень або ширше застосовувати змішаний формат. Остаточні графіки стануть відомі після обговорення й затвердження змін на педагогічних радах та консультацій з батьками, про що заклади мають додатково повідомити своїх учнів. Це дозволить кожній школі адаптувати навчання до реалій конкретного регіону, зберігаючи при цьому стабільність навчального процесу.
Читайте також: Законопроєкт №14005: як «цифрове» виконавче провадження змінить стягнення боргів