У сучасній українській мові чимало слів і виразів, що викликають сумніви у написанні. Одне з таких — «де-не-де». Часто його плутають із написанням через пробіл чи дефіс, і це породжує граматичні помилки в текстах. Розберімося, як правильно писати це слово, що воно означає і коли доречно його вживати.
Що означає «де-не-де»?
Слово «де-не-де» — це прислівник, який означає «у деяких місцях», «подекуди», «не всюди». Воно вживається тоді, коли йдеться про поодинокі прояви чогось у різних місцях або ситуаціях.
Приклади:
- Де-не-де ще залишився сніг.
- По дорозі де-не-де зустрічалися зруйновані будинки.
У всіх прикладах бачимо, що мова йде не про щось суцільне, а про окремі випадки чи точки простору.
Як правильно писати: разом, окремо чи через дефіс?
Правильний варіант написання — через дефіс: де-не-де.
Це правило закріплене в Українському правописі (2019 року) та в словниках української мови.
❗ НЕПРАВИЛЬНО: «денеде», «де не де», «де – не – де».
Запам’ятати це легко: слово складається з повтору елементів із часткою «не», яка є частиною прислівника. У таких випадках в українській мові прийнято писати через дефіс (як-от: хто-зна-хто, коли-не-коли, десь-не-десь).
До якої частини мови належить?
«Де-не-де» — це прислівник. Він відповідає на питання де? і описує місце дії. Це обставина місця, яку часто можна замінити синонімами: подекуди, місцями, іноді в певних точках.
Синоніми до «де-не-де»
Щоб урізноманітнити мовлення або замінити слово в тексті, можна скористатися синонімами:
- подекуди
- місцями
- зрідка
- в окремих місцях
- тут і там
Приклад:
Де-не-де ще стоять старі хати.
= Місцями ще стоять старі хати.
Вживання у художній мові
У літературі та публіцистиці «де-не-де» часто допомагає створити атмосферу простору або передати динаміку розподілу об’єктів. Наприклад:
- Де-не-де миготіли вогники вікон, що лишилися цілими після обстрілу.
- Старі дерева де-не-де ще зберігали пожовкле листя.
Це слово створює живу картину, надаючи тексту виразності.
Висновок
Де-не-де — це прислівник, який вживається в значенні «подекуди», «в окремих місцях» і завжди пишеться через дефіс. Правильне вживання цього слова — ознака грамотності та поваги до української мови.
Читайте також: Як правильно: «неможливо» чи «не можливо»? Розбір правил і прикладів