Україна стоїть перед викликом у забезпеченні житла, особливо для внутрішніх переселенців. Однак, введення соціальної оренди може стати першим кроком у вирішенні цієї проблеми. Недавно був представлений законопроєкт “Про основні засади житлової політики”, який передбачає надання “доступного житла”. Цей законопроєкт може відкрити шлях до нового виду оренди – соціальної.
Досвід країн ЄС
В країнах Європейського Союзу, таких як Польща, Угорщина, та Німеччина, соціальна оренда вже давно стала стандартною практикою. Наприклад, у Фінляндії 50% від усіх житлових одиниць, що здаються в оренду, є соціальними, а в Данії цей показник складає 20%. У порівнянні з цим, в Україні лише 1,5% житла пропонується в соціальну оренду. Зазвичай це квартири у віддалених районах або в старих будинках.
Соціальна оренда дає можливість жити в житлових приміщеннях, які належать місцевим громадам, за значно меншу плату, ніж за ринковими цінами. Згідно з досвідом країн ЄС, вартість соціальної оренди може бути до 10 разів меншою від ринкової вартості.
Цільова аудиторія
Однією з головних цільових груп для соціальної оренди є вимушені переселенці. Зараз в Україні їх налічується близько 5 мільйонів осіб. Наприклад, у Львові, під час повномасштабної війни, вартість оренди підскочила на 60%, до середнього рівня в 16 тисяч гривень за однокімнатну квартиру.
Щоб розвивати соціальну оренду в Україні, необхідно врахувати деякі важливі аспекти. В Україні, 98% житлової нерухомості знаходиться у приватній власності, тому виникає проблема з доступністю житла для соціально вразливих груп населення. Крім того, ринок оренди переважно оподатковується незадекларовано, що ускладнює контроль і регулювання. Однак, можливо використати арештовані активи Російської Федерації для будівництва соціального житла.
Спільними зусиллями можна створити умови для впровадження соціальної оренди в Україні, що сприятиме забезпеченню житла для малозабезпечених та переселенців.
Читайте також: Страховий стаж для виходу на пенсію за віком у 2024 році: вимоги і вікові межі