“Перед нами стоїть надзвичайно серйозний поєдинок”, – повідомив польський прем’єр Дональд Туск недавно, перед початком нового блокування українського кордону під час зустрічі з фермерами. Він додав: “Ми маємо намір підійти до цього максимально відповідально”.
За словами прем’єра, українське сільське господарство “значно більш європеїзоване в аспекті бізнесу, ніж хтось може уявляти”. Він підкреслив, що йдеться не тільки про українських виробників, але й про інтереси компаній з Нідерландів, Німеччини та Данії в Україні.
У Києві виправдовують безпрецедентну ескалацію на кордоні з Польщею політичними рішеннями – так само, як це було майже рік тому, коли починалися протести польських фермерів.
Протягом усього цього часу українська влада сподівалася, що справа врегулюється через допомогу Брюсселя або після виборів в Польщі. Але з приходом до влади політичних опонентів уряду ПіС в Польщі, ситуація, здається, лише ускладнилася.
Єдина “раціональна” порада, яку український уряд дає аграріям, – намагатися вивозити свою продукцію не через польський кордон.
Чого хочуть фермери?
“Україна та політика ЄС доконає селянина” — напис на одному із фермерських тракторів, що беруть участь в протесті
У двох словах – гроші і увага. Блокування доріг і кордонів, а також вражаючі демонстрації, як свідчить досвід, привертають увагу і приносять фермерам обидві цінності.
“Ми не хочемо завдавати шкоди українцям, але ми на вулицях через критичну ситуацію. Часу залишається все менше, а проблема загострюється”, – повідомляють польські фермери протягом року.
На початку 2023 року, коли протести фермерів лише набирати обертів, увага зосереджувалася на зниженні цін на сільгосппродукцію, зокрема на зерно.
Винним оголосили дешеве українське збіжжя, яке, за їхніми словами, заполонило ринок. Однак Єврокомісія, яку обвинувачують у необдуманому відкритті європейського ринку для української аграрної продукції, так і не отримала переконливих доказів. Крім того, ціни на збіжжя знизилися світовим масштабом, а не лише в Польщі.
Перші протести фермерів змусили Брюссель навесні минулого року введення тимчасового заборону на імпорт українського зерна до країн ЄС. Незважаючи на зауваження з Брюсселя, Польща дотримується цієї заборони досі.
Німецькі фермери також оголосили “смерть”, і їхні протести в початку 2024 року змусили стояти на кордоні польські фургони.
Польща, яка є одним із найбільших виробників та отримувачів дотацій в ЄС, вже отримала близько 74 млрд євро лише на сільське господарство з моменту вступу до Євросоюзу.
Процес вступу Польщі в ЄС був найскладнішим саме в аграрній галузі, супроводжувався видовищними протестами фермерів, а іноді навіть спалюванням європейських прапорів.
Польський міністр сільського господарства Роберт Телус в попередньому уряді попереджав:
“Якщо ми не встановимо умови сьогодні, Польща, напевно, не погодиться на вступ України до ЄС.”
В нинішньому уряді також попереджають: проблеми із зерном та вантажоперевезеннями будуть “найскладнішими” у переговорах України про членство в ЄС.
Під час обговорення європейського бюджету виникло питання щодо європейських аграрних субсидій. Хоча вони колись становили близько 60% видатків, зараз це лише близько 30%, і ця частка продовжує зменшуватися через зростання інших видатків, таких як міграція, екологія та безпека.
Яка ціна питання для України
У найближчому майбутньому важкоцінною мірою стає перекриття одного з небагатьох шляхів, якими Україна може експортувати свою продукцію на платоспроможний європейський ринок та заробити валюту, необхідну для підтримки фінансової стійкості національної економіки під час війни.
До початку конфлікту Україна направляла менше третини своєї сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу, зосереджуючись на ринках Африки та Азії. Але після вторгнення Росії і блокування традиційного маршруту аграрного експорту через Чорне море (де до 90% всіх українських товарів проходило раніше), Брюссель вирішив зняти обмеження на торгівлю з Україною, будто вона вже стала повноправним членом ЄС.
Це рішення було спрямоване на підтримку української економіки та запобігання харчовій кризі в бідних країнах Африки та Азії, що, в свою чергу, допомагає уникнути масштабного міграційного тиску з цих регіонів.
Наразі, за даними Українського клубу аграрного бізнесу у 2023 році, до ЄС вже постачалося понад 60% української сільськогосподарської продукції. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, понад половину експортного виторгу у розмірі 22 млрд доларів від агропромислового комплексу України здійснено в Європі.
Брюссель оцінює вартість торгових преференцій, наданих Україні, у 125 млрд євро, що вдвічі перевищує останній фінансовий пакет допомоги від ЄС у розмірі 50 млрд євро на чотири роки, призначений для підтримки країни.
Незважаючи на ці факти, заборони та обмеження, введені Польщею ще весною минулого року, залишаються в силі. А новий польський уряд планує розширити їхній перелік у двосторонній угоді. Польський міністр сільського господарства Чеслав Секерський підтверджує, що заборони на імпорт зернових, насіння ріпаку, соняшнику та інших продуктів можуть розширюватися на такі “чутливі” товари, як цукор, м’ясо птиці, яйця, м’які фрукти, мед, яблучний сік та олія. У цей період витрати бюджету через блокаду можуть досягти майже 8 млрд грн. За оцінками голови парламентського комітету з фінансів Данила Гетманцева.
Якою має бути реакція України на поточну ситуацію
Здійснення блокади може принести тимчасове задоволення, але ймовірно, що це не призведе до бажаних результатів в довгостроковій перспективі. Україна розглядає можливість закриття кордону з Польщею, і вже деякі українські перевізники взяли на себе ініціативу, блокуючи три прикордонні пункти.
Уряд України також розглядає можливість впровадження дзеркальної блокади. Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, підтверджує готовність до конструктивного підходу, але наголошує, що вони готові реагувати на ситуацію. Деталі, однак, залишаються невизначеними.
Польща також розглядає можливість блокади, яка може призвести до зупинки експорту товарів в Україну і втрати робочих місць. Утім, експерти вказують на те, що частина українського аграрного експорту для Польщі становить всього 2% від загального польського аграрного експорту.
Для України, втрати можуть бути значущими, особливо з огляду на зобов’язання перед СОТ та прагнення до членства в ЄС. Обмеження торгівлі може ускладнити переговори та порушити зобов’язання.
Єврокомісія закликає до захисту пасажирських та вантажних перевезень, які є важливими для ланцюгів постачання та внутрішнього ринку ЄС. Проте, рішення Єврокомісії ігнорується Польщею, що ускладнює ситуацію.
Україна розглядає альтернативні шляхи експорту, і цю ідею підтримує навіть Польща. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вказав, що Україна може вирішити проблеми з експортом лише з відновленням контролю над західною частиною Чорного моря та створенням стабільного експортного коридору.
Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка також пропонує шукати інші шляхи для експорту, обходячи Польщу. Він визнає, що польський кордон може бути нестабільним у 2024 році для української агропродукції.
Уряд України вбачає у невдалому пошуку спільної мови та упередженнях проти неї, як і в Польщі, так і в інших фермерських колах Європейського Союзу. Враховуючи важливість аграрного сектору для української економіки, експерти закликають до пильного відстеження союзників та визначення можливих труднощів у майбутніх переговорах з ЄС.
Також вам може бути цікаво: Поляки уже блокують потяги, автобуси та воєнні вантажі для ЗСУ: яка ситуація на кордоні