Приговор за субсидию: как наказывают украинцев за дорогие покупки

У Зеленского есть только 8-10 месяцев, — эксперт

Кто посадит Порошенко: эксперт предупредил, где остались "щупальца" экс-президента

Сдал коррупционера - получил вознаграждение и 100% защиту государства: Офис президента готовит революционные законы

Тысячи военных Путина уже зашли в Украину: появились тревожные данные

Почему в Украине дефицит учителей: мнение эксперта

Як колишній ген-прокурор в Росії гостював

19.02.2013 18:04 | Аналитика | Просмотров: 1305

Українці нерідко нарікають на експансію російського капіталу. Але, виявляється, і доморощеним товстосумам є чим похвалитися. У Росії, наприклад, не без зусиль відбиваються від атак на ґрунті бізнесу колишнього Генерального прокурора, а нині народного депутата України від Партії регіонів Геннадія Васильєва. Про це пише vgolos.com.ua

Шляхом Бориса Березовського

В Україні у важкому фінансовому становищі перебувають багато вугледобувних підприємств. Вони, напевно, з великою зацікавленістю поставилися би до пропозицій таких заможних людей, як пан Васильєв. Але не даремно, видно, кажуть, що добре там, де нас немає. Ось і екс-глава ГПУ звернув свій погляд не на рідний Донбас, який дав йому путівку у велику політику, а на далекий російський Кузбас.

Будь Васильєв обраний до Ради по мажоритарці, жалісливий виборець міг би запитати: мовляв, звідки ж у людини, яка все життя працювала у бюджетній сфері ‒ прокуратурі Донецької області, ГПУ, Адміністрації Президента В.Януковича, депутатом, ‒ настільки великі гроші, щоб він став рятівником «лежачих» українських шахт?

У тому-то й проблема, що у тих, хто пройшов до парламенту за партійним списком, питатись подібне немає кому, а що стосується багатомільйонного статку нардепа, то він має настільки сумнівне походження, що в рідних краях йому краще не світитися. Втім, і за кордоном наш герой збирається, якщо вірити російським ЗМІ, не стільки вкладати, скільки ‒ вилучати.

Ось що, зокрема, писало днями офіційно зареєстроване видання Паритет-прес: «Коли в 2011 році Васильєв звільнився з адміністрації президента, він перестав приховувати багатства. Більш того, накопичених 330 млн. доларів йому здалося мало. Он у Рината Ахметова вже 18,9 млрд., а починали фактично разом. І колишній генпрокурор України згадав про «солодкі» 1990-і. Вирішив «потрясти» бізнесменів, які в Донецькій області змушені були платити йому данину. Не уникнув цієї долі і вугільний бізнесмен Віктор Нусенкіс...».

Нагадаємо, один з найбагатших людей України Віктор Нусенкіс ‒ за наявною інформацією, громадянин Росії з 1998 року ‒ проживає в Підмосков'ї. Бізнесмен, який займає 37-е місце в списку найбагатших людей РФ за версією журналу Forbes, володіє цілим рядом шахт в Україні і в Кузбасі (Кемеровська область). Вугляр, який працював у цій галузі з 1976 року, він створив у кінці 1980-х одне з перших приватних підприємств Української РСР, яке завдяки досвіду розвинув у великий вугільний і машинобудівний концерн «Енерго»; а в кінці 1990-х створив і багатопрофільний холдинг у Південно-Західному Сибіру.

Як стверджує видання, з донецькими бандитами Нусенкіс на зорі своєї кар'єри справ не мав, а от з Васильєвим «за захист» від криміналу змушений був ділитися, передавши прокурору області, який пізніше очолив Генпрокуратуру, в загальній сумі понад сотню мільйонів доларів. Таке не забувається.

І Васильєв не забув. «У 2011-му році екс-генпрокурор розсудив точно так само, як Борис Березовський у випадку з Романом Абрамовичем: «Я «дах» Нусенкісу ставив, завдяки мені він залишився живий і при грошах, значить, половина його статків ‒ по праву належить мені», ‒ пише «Паритет-прес».

На допомогу приходить Гена-Узбек

«Подоїти» Нусенкіса, що став олігархом міжнародного масштабу, навіть відставному генпрокурору аж ніяк не просто, тим більше що кузбаський кримінальний світ ‒ один із «найкривавіших» в Росії ‒ чужинців не любить. Щоб похід у володіння тамтешніх ділків не обернувся провалом, Васильєв узяв собі в партнери 66-річного почесного президента Union Boxing Promotion Геннадія Миновича Узбека, більш відомого в певних колах, як Гена-Узбек.

Пан Узбек ‒ особа відома. Правда, не завжди він займав настільки почесні посади. В кінці 1980-х - початку 1990-х років трудився «простим» ватажком бандитської зграї під назвою «Вокзальна» або «Люксова», яка тримала в страху значну частину Донбасу.

У Донецьку ні для кого не секрет, що другим за значимістю в регіоні в ті лихі часи було угрупування Ахать Хафісовіча Брагіна (Алік Грек), чиєю правою рукою був нинішній найбагатший український бізнесмен Рінат Ахметов. Алік Грек і Ахметов дружили з дитинства, разом займалися боксом, а їх третім приятелем по спарингах на рингу, кажуть, був нинішній президент України Віктор Янукович.

Угруповання Гени-Узбека і Аліка Грека були дружніми, разом вони представляли одну з найпотужніших сил у кримінальному світі Донецька. Та й не тільки кримінальному. Ходили наполегливі чутки, що лідери банд активно розставляли своїх людей на чиновницькі посади в регіоні.

«Коли в 1991 році звільнилося місце прокурора Донецької області, головним претендентом на цю посаду вважався Василь Стойка. Але тут своє вагоме слово сказали Узбек і Грек: прокурором стане інший обласної зампрокурора ‒ Геннадій Васильєв. Він був їх давнім протеже, і «прикривав» по правоохоронній лінії. Утворився тріумвірат, з яким не посперечаєшся: Грек, Узбек і прокурор області Васильєв. Більшість нинішніх українських олігархів, що починали свій бізнес в Донецькій області, ділилися з цією трійцею або доходами, або частками в своїх підприємствах. Ось так прокурорський працівник Геннадій Васильєв з 1991 року і накопичив свої $300 млн.», ‒ резюмує «Паритет-прес».

До речі, в 1995 році Ахать Брагін підірваний на стадіон, який належав його футбольному клубу «Шахтар», а його місце зайняв Рінат Ахметов.

Класика рейдерського «мистецтва»

Коли Нусенкіс відмовився платити за минулий «дах», екс-генпрокурор, схоже, вирішив проявити характер. Все, що відбувалося далі, можна сміливо вносити в навчальні посібники з рейдерського «мистецтва». Згідно його неписаних канонів, «поглиначі» не заходять з парадного, а прагнуть прослизнути на бажану територію з чорного входу.

Судячи з усього, саме таким і став для «старшого партнера» Васильєва кіпрський суд, в якому Узбека знають давно і добре. Але перш ніж звернутися туди, екс-ватажок «вокзальних» послав своїх «орлів» у Грецію, і вони, за даними преси, відловили там Константіноса Папунідіса ‒ номінального власника акцій Нусенкіса в ряді офшорних компаній. Після недовгої, але вельми переконливої бесіди містер Папунідіс погодився діяти в інтересах Васильєва ‒ і в 2011 році оголосив, що відтепер він не зіц-голова, а справжній власник підприємств вугільного олігарха.

Чому кіпрський суд прийняв рішення заморозити активи Нусенкіса за заявою Васильєва ‒ питання риторичне. Ще більш зрозуміло те, що, «попрацювавши» на Кіпрі, екс-генпрокурор України спробував перейти до прямого відбирання заморожених активів Нусенкіса, організовуючи ‒ завдяки старим зв'язкам десятки перевірок та обшуків... Вибухнув міжнародний скандал. Януковичу довелося стримати однопартійця Васильєва, прибрати того з посади заступника глави АП. У підсумку всі арешти акцій були скасовані, прокурорські перевірки згорнуті.

Здавалося б, людина отримала урок. Але загартований в юридичних боях пан Васильєв так просто не здається. Він переводить бій на іншу територію ‒ в Росію. У жовтні 2012 року екс-глава ГПУ звернувся з позовом вже в Арбітражний суд міста Москви із заявою про вжиття забезпечувальних заходів (у рамках реалізації наказу кіпрського суду про заморожування активів) відносно до майна російських підприємств Нусенкіса. У першу чергу мова йшла про розташовані на Кузбасі підприємства, серед яких кілька великих вугільних шахт: ВАТ «Шахта «Зарічна», ВАТ «Шахтоуправління «Карагайлинське», ВАТ «Шахта «Алексієвська» і ВАТ «Шахта Сибірська».

Всього ж, на сьогоднішній день, російська частина бізнес-імперії Нусенкіса включає в себе більше 50 компаній: гірничодобувні і збагачувальні підприємства, машинобудівна група, сільськогосподарський блок, дорога нерухомість в Москві і Підмосков'ї. Столичний суд відмовився задовольняти позов Васильєва, і тоді колишній генпрокурор України та Гена-Узбек вирішили діяти на території Кемеровської області. Ось там і почалося найцікавіше в цій історії.

За допомогою адвокатів від наркобізнесу

Захищати інтереси українського депутата в Кузбасі запросили кемеровську юридичну фірму «Регіонсервіс». Вибір далеко не випадковий. Ще в грудні 2010 року прес-служба адміністрації Кемеровської області розповсюдила безпрецедентне для держвідомства повідомлення: «Як повідомили в правоохоронних органах Кемеровської області, відому в Кузбасі юридичну фірму «Регіонсервіс» очікує серйозна правова перевірка. Голова Колегії адвокатів «Регіонсервіс» ‒ Денис Рибаков, в числі засновників також значилися Андрій Кириков, Андрій Муравйов та ін.

Ця Колегія потрапила в поле зору правоохоронців у зв'язку зі скаргами кузбасівців на те, що адвокати фірми надають юридичні послуги з підготовки «рейдерського» захоплення того чи іншого підприємства, захищають судові позови, що пред'являються різними фірмами держорганам, а також муніципалітетам міст і районів. При цьому, як наголошується в скаргах, адвокати використовують зв'язки в правоохоронних органах, службове становище своїх підопічних і інші незаконні методи. Також повідомляється, що в своїй практиці співробітники «Регіонсервіса» використовують шантаж, так зване «телефонне право», і, можливо, можуть бути пов'язані з наркобізнесом. Вся ця інформація знаходиться в стадії перевірки правоохоронними органами. Особливу увагу буде приділено питанню: чи не завдають ці незаконні дії шкоду бюджету області та муніципалітетів, громадянам області.

У повідомленні сказано далеко не все. Справа в тому, що «Регіонсервіс» ‒ це ноу-хау обласної влади. Структуру створювали під рейдерські захоплення з числа синків перших осіб регіону. Так, крім Муравйова (син екс-заступника губернатора Г.Муравйової) і Кірікова (племінник заступника голови Арбітражного суду Кемеровської області), до фірми в свій час були причетні син обласного прокурора Олександра Халезін (минулого літа пішов у відставку) та син голови арбітражного суду Івана Матвієнка. Очевидно, що настільки близькі родинні та ділові зв'язки гарантували вирішення всіх проблем з Фемідою щонайменше на території Кузбасу.

Найголовніше ж ‒ за фірмою маячила тінь всесильного господаря краю Амана Тулєєва. Це ім'я допомагало молодим юристам вирішувати будь-які проблеми, що виникають при захопленні ласих шматків сибірської промисловості. І вони їх «вирішували». Всього один приклад. При юридичному забезпеченні «Регіонсервісу», не враховуючи, звичайно, закулісних дій високих чиновників, скромне ТОВ «Топкінскій цемент» з невеликого містечка Топки перетворилося на найпотужнішу корпорацію «Сибірський цемент», яка контролює всю російську цементну галузь за Уралом. У 2010 році за пропозицією і на базі «Сибірського цементу» була створена «Російська цементна компанія» за участю ГК «Ростехнології». Проект схвалено особисто В.Путіним.

Але ви, звичайно, пам'ятаєте про наведений вище грізний прес-реліз адміністрації Тулєєва, в якому «Регіонсервіс» звинувачений в участі в рейдерських захопленнях. Про що це говорить? Тільки про те, що юрфірма, яка колись складалася з молодих юристів, перетворилася в т.зв. материнську структуру, що дозволяє собі «варнякати» на сильних світу цього. Для сучасної Росії це доволі рідкісний випадок.

Ось таких «майстрів своєї справи» і найняти два Гени ‒ Васильєв і Узбек. І вони не помилилися: за кілька місяців Арбітражний суд Кемеровської області, як пишуть російські ЗМІ, був «приватизований». Характерно, що його представників нітрохи не збентежило рішення столичних колег, які відмовили Васильєву в позові. Програвши справу в Москві, колишній український генпрокурор 21 листопада 2012 подав аналогічний позов, але тільки вже в Арбітражний суд Кемеровської області. І вже наступного дня (!) заявлену вимогу екс-глави ГПУ було задоволено. В якості забезпечувальних заходів суд заарештував усі (!) підприємства Віктора Нусенкіса, перераховані в позові.

Черговий удар по іміджу України

Цікава картина виходить. Український політик вирішує свої бізнес-питання в далекому регіоні іншої країни. Там під його дудку танцюють судді арбітражного суду, при цьому влада регіону на чолі з уславленим Тулєєвим «волають» про свавілля. Як ви думаєте, як довго це може тривати?

Не думаю, що занадто довго. Повідомляється, що тамтешнє управління ФСБ днями вирішило повернутися до свого розслідування 4-річної давності. У 2008 році «чекісти» Кузбасу відправили у Вищу кваліфікаційну колегію суддів Росії звернення, яке починалося наступною фразою: «УФСБ має інформацію про вчинення суддями Арбітражного суду Кемеровської області протиправних дій у вигляді винесення рішень на користь тієї чи іншої сторони за хабарі у вигляді грошових коштів...».

У цьому повідомленні, як і в публікаціях преси про «пригоди» екс-генпрокурора Васильєва в Росії, фігурують прізвища продажних суддів. Нам вони ні до чого. І без того відомо, що в сьогоднішній Росії немає правосуддя. Там є будівлі з табличками «суд», але з таким же успіхом на цих табличках могли б написати «зоопарк». Зовсім як в Україні.

Виходець із не менш корумпованої системи Васильєв прекрасно знає правила гри в такого роду «общаках», чим, мабуть, і вирішив скористатися. Правда, успіху йому в Росії напевно не бачити. ФСБ вирішила повернутися до старого розслідування у відношенні Арбітражу Кузбасу не тому, що в спецслужбі працюють чесні люди. Все це вони бачили й раніше, але мовчали. Але зараз владою дана команда «фас».

Результат цієї сутички очевидний. Але справа навіть не в цьому. Український бізнес повинен дивитися по сторонах. Спільні проекти з сусідніми країнами зміцнюють не тільки економіку і дружбу між народами, але й національну безпеку: бізнес-еліти не можуть дозволити почати війну на поразку, якщо правителям раптом прийде в голову така думка.

Бізнес-еліту можна визнати відповідальною і патріотичною, тільки якщо вона дбає про інтереси своєї країни. Судячи з усього, до «регіонала» Васильєва це можна відносити з великою натяжкою. Адже те, що він робить в Росії разом з Геною-Узбеком, ні честі Україні, ані її економіці й безпеці ‒ навряд чи додасть.

 







загрузка...

...
...





Распродажа







Популярное



5 домашних средств от разных проблем со здоровьем, о которых не знает 90% людей

Что происходит с телом женщин после 40 лет: все физиологическая правда

Назван главный первый симптом болезни Альцгеймера. Не пропустите!

Даже курильщики могут спастись от рака: ученые сделали сенсационное заявление

Боевики ДНР передали тело 25-летнего украинского снайпера

Учёные нашли способ заставить зубы вырасти еще раз, заново



Кто такой Сергей Тарута? Последние новости о политике и бизнесмене, владельце партии "Основа".